Пам’яті полеглих в Іловайську
       
Над степом  
втомлений вітер
просто мучить снагою
полонених бійців
на Чумацькому шляху,
що протягнувся
через Іловайськ.

Обнялись два поранених -
з позивними «Богун» і «Коваль» -
і двох прошив  голоріз
трьома чергами  з  АК.
Гарні очі Богуна вкрила позолоть.
І серпень скрутив  степ догори.
А Ковалю обрій – став райдугою.
Два неголених  бійці  впали
в суху траву під дорогою.


Лихі химери  на Донбасі.
Щоночі москальські кулі
прошивають зеленки.
Сержант Сухий
ніяк не йме кацапам,
не може швидко рухатися,
нестерпно зводить м’язи, -
сам перетискає
ліву ногу  турнікетом  –
злий сержант-великорос
підступно кікнув  
з ПМ-а,- «дзень»  у голову.
Яскраві плями  залили
гарячі очі   бійця.
А по довгій дорозі
поскакало довге: «..іззя».
І крик пішов степом,
не з чувся, як  вітер -
вихор підняв третій вирій.

Кулеметник  Гармоніст
не може вилізти з-під
розбитого Уралу.
Донісся  крик  друга:
«Я- не кацап!»
У відповідь злість:
«Ублюдок!»
Головоріз
миттю  вирвав чеку,
шпурнув гранату
під кузов Уралу.
З усіх сил дременув
у рівчак.
Густа пилюка
накрила  
уражений
Урал.

З моєї мото-роти
нас
залишилося семеро.
Закінчилася вода,
патрони і гранати.
На позиціях –
полеглі та  поранені -
оточені  - кацапи кричать.
Матюччя - без пуття.
Бути чи не бути?


Пораненому Яструбу  
з Вінниці не було і 19.
П’яний кацап-аватар
з автоматом наказав
виповзти до нього.
Потім змусив
роздягнутися догола.
Яструб цьому  постовому
не сподобався.
Можливо, тому,
що був наймолодшим.
Яструб  через поранення  двох рук –
не міг швидко роздягнутися.  
Кацап почав стріляти в Яструба
з пістолета, але не міг влучити.
Підійшов ззаду до Яструба
і впритул вистрілив у спину, -
убив полоненого.

Під кінець  перегону  нас
абсолютно голими
і втомленими
змусили
бігти до ворожих позицій.

По дорозі один побратим
упав, його лице було
облите  потом.
Підбіг дебелий москаль.
Полонений попросив  
зателефонувати мамі.
Той у відповідь
пристрелив
спраглого
з автомату.

Сержант ДІД,
найстарший,
голосно обурюється,
кричить злому кацапу,
щоб не принижував
і не чіпав молодих бійців,
а краще нехай застрелить його.
Конвоїр вбив
ДІДА.

Чумацький шлях
спиняє
химерну мелодію
втомленого
вітру,
а той тягне
нездолане «ох!»



|!| 24 серпня 2014 року генерал Руслан Хомчак доповів міністру оборони Гелетею, що в Донбас зайшла російська армія, що батальон потрапляє у кільце і запросив дозволу на відхід. Однак Гелетей наказав бійцям не панікувати і залишитися на позиціях. В цей час у Києві проходив військовий парад до Дня Незалежності. У наступні два дні, поки бійці сиділи і чекали наказів, росіяни зміцнилися, і Іловайськ виявився в надійній пастці.... В Іловайській трагедії загинуло більше 1000 патріотів України, близько 500 поранених, контужених та скалічених, близько 200 потрапили у полон до бойовиків... Шануймо героїв Іловайська! |!|