| Бач, дозір, які небеса голубі!  Хрящуваті упини!
 Грають сотні зірок! Он, які конфетті. Баяніст!
 Не гай часу на депутатів, безвусий! Хху, а ти - п’яний!
 Демагог цей  грішить, як московський анти-хроніст.
 
 Гомін волі – мій гімн. Без промаху – доля цигана.
 Ай, кидай!  Сюди  камінь! Безпалий дідусь. Йож –  унук!
 Гроші треба на дозвіл! А це вам, з жорстви  урагана!
 Жовча стягів над  білим снігом –  урвище  усіміш порук.
 
 Впереміжку  гарячі  їздці  упрягають  ура-патріотів.
 Ти куди? Ау! Крик і свист! Конфуз! Дай тютюн.
 Контрагайка - убита. Звідусюди укріпи-відвали.
 Десь-не-десь  діє диявол безвухий.  Дивися - навкруг.
 
 Якась шкварка на вишці прицілом  мене вичисляє!
 З дня на день звіролови прийдуть! Центаври – хулять.
 Страх застряв.    Я! Усесь  - без крові! Дай ніж, ара!
 Глянь, як шкіриться кілер на все це безладдя? –  Устявсь!!!
 
 Та ж у тебе дірка в  долоні. Упівока  - тс-с, ані мур-мур!
 Ледь не сів  з ним на пару. Заструг від ураження - голий!
 Звідси - зашморг!  Звідти - шпори!  У парній -  балагур?
 Анащо ти кликав   полковника! Антихрист у бані   жде солі!
 
 Уподобив себе  наче фриз у кільце  барикад з куренями.
 Уприпуст наклепав сорок діжок, клаксонами вилаяв дух.
 Трах-трах-бах! Жалять кулі у камінь,  немов  чортенята.
 Так у герці конвульсій  пишуть дарчі ґаздині на пух.
 
 Підоспіли крилаті з підпілля майстри-каскадери.
 Не трать часу на фей! Їж консерви! Антон! – Ти живий!!!
 Не мовчи, ковбой. Ну як? Марш сюди! Це тобі не в театрі!
 Звідки тут  клейноди  трауру! Піднебесся своє підіжми.
 
 Гвалт кричали! А вам - мерзавцям – гешефт!  На мангалі
 Не від того щоб –  небіж. Шолом візьми! Маніяк!
 Вже і так на ганку став ранок морозом  на палі.
 Меч дармовий, візьми, щит гратчастий на руки. Ну як?
 
 Залп у діжку ударив! Гелгіт пішов маргінальний.
 Грім у звід не до біг від люду! Контужений  геть!
 Третій  гурт - всі  униз! Лежать ... Там поранені.
 Гайда! Гайда! А щоб  б то не було –  тягніть у ковчег!
 
 Знову звозять конвої  завзятих  на опір! Так що?
 Чути мат перемат! Справа – щит! На нім міцна клятва!
 Зліва – серце! Два коліна – на трьох – не грішок!
 Кольт у пазусі. Брати, не йдіть,  а повзіть по-під сваї…
 
 Луна дніє і дихає гулом  у розкид.
 Ой, бач, - куля  влучила  в око мені.
 За що це! - Свідомість  впала у клінч.
 Тьма Донбасу - як ніч у очах –
 Всі  живі,   святі  ви мої,   орлята!!!
 
 
 
 |