***
Коли валюта – конвалюта
Снодійного чи ще чогось,
Тобі вже важко осягнути
Себе серед многоголось.
Бо ти залежиш від пігулки,
Бо ти серед натхнення сів.
І серце б’ється надто гулко
На дні солодких голосів,
Що пропонують допомогу
І вічну пам'ять, й многа літ
Співають разом. Кволі ноги
Твої підкошено. Ліліт
Твоїх дітей вже спокушає,
А ти їх ще не народив…
Чаклун приносить кухлик з чаєм
В калейдоскопі снів і див.
І шал видінь у позолоті,
І страх, як супровід кудись…
Відсутність сумнівів і плоті,
Слова, що димкою взялись…
І жар у грудях. Дика втома.
Парад пробачень і прощань.
І ти вже вдома. Чи не вдома?
В коловороті помирань…
Химер підходять жовті зграї
І ріжуть поглядом тупим…
Ковтаєш зілля і не знаєш,
Чи день, чи вічність ти купив.

19.05.17