Когда пойму, что шутки неуместны,
                                Начну шутить отъявленно и зло.
                                                                                                             М.Замшев

І знов калюжі – значить, мокрі ноги.
І знов шкарпетки в дірках під столом.
А уночі гарчать поганські боги
І сниться попіл, стріли і шолом.

Достатньо сил, аби знести фортецю
І розтрощити камені в пісок,
Але Вона... він миттю піддається,
Як її пальці ляжуть на висок.

Яєчня на плиті шкварчить в олії,
І знов не поверта борги кума.
І він жартує: “Всі жінки повії”.
Скінчилась сіль... та і її нема.