***
Жовтий смайлик – усміхнене щастя
Кровоточить на дикому Сході.
Хтось надривно по музиці ходить
Щось ламається…

Може удасться
Зберегти хоч дещицю проміння
В цій надривно-хисткій глухомані.

Ти би казку послухала на ніч
Я розказую тільки про міни.

Чорне поле – стежина життєва.
Білі книги – розгублена пам'ять.
А вітрила замріяно манять,
А сніги шлях оманою стелять.

Ти би казку послухала… Тільки
Казка йде між ворожі розтяжки.
Горло стиснуто, дихати важко.
Ніжне слово – петлею до гілки
Прив’язав ненаситний паломник.
І гойдається серце на нитці,
І зірки розлетілись, як птиці
Та і смайлик розвіявся.
Зник.

20.03.17