Зусібіч повзе натовп із стовбурів.
В лісі блимають очі перевертнів серпня,
Які прагнуть розжитись теплом моїх днів,
Зазіхають на зорі із твоїх снів
І оголюють ікла – отруйнії терни.

А нам далі і далі ще йти і йти
Через тінь до надійно освітлених місць.
Ворог впертий тут скрізь, наголошуєш ти.
Буде бій, але потім - розквітнуть світи.
Добра віра в це скріплює нашу міць.

Бій почавсь. На рахунок -
Спина до спини!
Повне коло охоплює мій/твій зір.
Це фіксований захист від однини,
Скринька кисню в фаталіях глибини й
Оберіг від падіння з високих гір.

Легше тих ліс з’їдає, хто без ліхтаря
Й мусить страх зустрічати свій віч-на-віч.
В нас нема батарейок,та подвійний заряд
Звірів злих обертає в маленьких звірят
І з дороги тіснить до вже сивих узбіч.

Темінь валиться ниць
Під мелодію ворушінь
Теплих вогників з’єднаних наших джерел.
Ось був ліс, він позаду, йдемо, дві душі,
Добра братня симфонія вголос блищить,
А на білій горі зрадів дружній ангЕл…