Девочка плачет –
муравья  затоптала.

-   А сама наверняка
курочкой завтракала, -
участковый поэт иронизирует.

У поэта имя такое небольшое,
а у меня – лишь паспорт.

Если бы бросили меня с ним
под танки –
пропустили бы они нас
между гусеницами?

И только участковый поэт
не сомневается.
Я тоже мясо ем,
но ведь не ударил же его.

И у девочки,
и у муравья семья есть.

Девочка плачет.
Муравьи же знать не знают,
что Гитлер был вегетарианцем.

Я погулять вышел,
а участковый поэт –
не с нашего участка.



Василь Слапчук


***
Дівчинка плаче –
мурашку затоптала.

-   А сама напевно
курочкою снідала, -
дільничний поет іронізує.

У поета ім’я таке невеличке,
а в мене  – лише паспорт.

Якби кинули мене з ним
під танки –
чи пропустили б вони нас
між гусеницями?

І тільки дільничний поет
не сумнівається.
Я теж м’ясо їм,
але ж не вдарив його.

І в дівчинки,
і в мурашки родина є.

Дівчинка плаче.
Мурашки ж знати не знають,
що Гітлер був вегетаріанцем.

Я погуляти вийшов,
а дільничний поет –
не з  нашої дільниці.