Полум’ям Майдану і війни
Обпалило вересневе свято.
І нема в тім дітлахів вини,
Що не з кожним з них є нині тато.

І тому сьогодні свято це
Має присмак радісно-трагічний.
В матерів заплакане лице —
Почуттів цих символ споконвічний.

Та сьогодні варто зрозуміть,
Як найголовніше і єдине:
Треба покоління нам ростить
Те, що відбудує Україну.

Те, що за батьками піде вслід
Шляхом не борні вже, а любові,
По землі, де буде лише цвіт,
Без руїн, без болю і без крові.

Те, що стане наче знамено
Змістом незалежності і волі.
Сіймо ж нині юне це зерно,
Те, що завтра зійде житом в полі.

Годі плакать! Україні буть
Незалежній, гордій і могутній!
Нинішнього свята в цьому суть
І Вітчизни нашої майбутнє.