Спека шалена здолала і вечір, і вітер,
Маревом ходить алеями в сутінках парку.
Подих збивають розтоплені запахи квітів.
Жарко...
Сонце сьогодні так немилосердно палало,
Стіни будинків, асфальт ще й донині гарячі.
В німфи з щоки, у фонтані, краплина води щойно впала.
Плаче...
Місто розморене знову готується спати,
Вікна відкриті у небо, що зорями світить.…
Що ж, прохолоди сьогодні нам годі чекати.
Літо...
Замість думок в голові лиш якісь візерунки
І мимоволі самі закриваються очі.
Все! Опускаю за днем, що пішов, я лаштунки.
Доброї ночі...