ПРИСВЯТА ПІСНІ
Триптих

1
Без доброї пісні
Долю не збудуєш,
Тим більше,
Коли в кишенях порожньо.
Душу зруйнуєш
І життя змарнуєш,
І стане тобі гіркою земля,
Земля,
Яку здалеку і зблизька
Прилетіла знищувати
Зажерлива тля…

А пісня наша –
Велеса колиска,
Така ж бо,
Як і родима земля.

2
Після війни
Не було у нас хати,
Та зате була
У нас пісня.

Не було у нас
Сорочок,
Але була
Пісня,
З якої починалися
Всі дороги,
Битви та перемоги.

3
Наша пісня – як стяг:
Її можна прострелити,
Вона може й упасти,
Але тільки на мить…
                              тільки на мить,
                                                     на єдиний,
Бо підхоплять її
Нескорені вуста,
Яких більше,
                       ніж зірок у небі,
                       краплин у Нарочі,
                       листя в дібровах, –
Підхоплять
І понесуть її
В Завтрашній день!
2003


Уладзімір КАРЫЗНА

ПРЫСВЯЧЭННЕ ПЕСНІ
Трыпціх

1
Без добрай песні
долю не збудуеш,
Тым больш,
Калі у кішенях ні рубля.
Душу зруйнуєш
І жыццё змарнуеш,
І стане табе
Горкаю зямля,
Зямля,
Якую здалечы і зблізку
Прынеслася знішчаць
Ліхая тля..

А песня наша –
Велеса калыска,
Такая ж,
Як і родная зямля.

2
Пасля вайны
Не было у нас хаты,
Затое была
У нас песня.

Не было у нас
Кашулі,
Але была
Песня,
З якої пачыналіся
Усе дарогі,
Бітвы і перамогі.

Наша песня – як стяг:
Яе можна прастрэліць,
Яна можа  упасці,
Але толькі на міг…
                              толькі на міг,
                                               на адзіны,

Бо падхопяць яе
Нескароныя вусны,
Якіх більш,
                    чымся зорак на небе,
                    кропель у Нарочы,
                    лісця у дубравах, –
Падхопяць
І панясуць яе
                        у Завтрашні день!
2003