Я  не  бував  ні  разу  у  Карпатах,  
не  чув  як  там  ревуть  Пробій  і  Гук,
догадуюсь  як  пахне  в  горах  м"ята,
і  як  в  лісах  токує  тетерук.
А  про  Горгани  ходять  вже  легенди  
про  Попадю,  Сивулю  і  Грофу,
про  Довбушанку,  Стримбу  і  Говерлу
про  Перегінську  чарівну  строфу.
В  такім  краю  і  вірші  -  мов  перлини,
у  Лімниці  вмиваючись  щодня,
вбирають  в  себе  запах  полонини
і  з  киснем  проникають  у  серця.
І  отой  запах  жерепу,  ялиці
такою  насолодою  пройме,
що  у  вікні  загадуєш  обличчя,
тієї,  що  навпроти  десь  живе.