Закриваю «лічку». Розплітаю стрічку.
Роздаю в плацкартах гроші на СВ.
«А на тому боці, там живе Марічка…» –
Що тобі за діло? – Хай собі живе.

Не співаю гімну. Не тримаю свічку:
Що мені тримати, як пісок – усе?
А на тому боці, там живе Марічка,
Їсть свої «конфєти» і теля пасе.

Все мої цукерки поглинає річка, –
І пливуть віночки з Києва в Аїд.
А на тому боці, там живе Марічка:
Не плоди проблеми. Не чіпай її.

Не ламай калину. Не гризи науку:
В інфосферу розум, як вода, утік.
Знаєш, ця Марічка – офігенна сука.
І таких там – купа. Це – поганий бік.