Ця музика, як спалахи душі,
Раптова, таємнича, неповторна.
Хіба це ми були колись чужі?
Дві музики – мажорна і мінорна.

Дві музики – як осінь і весна,
Вслухайся і дивуйся до світанку.
Дві музики – це тиха й голосна,
Це соло вітру на промінні ранку.

Дві музики, дві пісні, дві зорі…
Моя вечірня, а твоя досвітня.
Де на вітрах зелені явори,
Там таїна живе тисячолітня.

Дві музики, два серця, дві душі…
Я заздрощів лихих зламаю жорна.
Невже це ми були колись чужі?
Дві музики – мажорна і мінорна