Оптимістична байка    В відкритім морі Бригантина йшла.  Вітрила розпростерті, ніби крила,  грот-щоглами всміхалася вітрам,  а стакселями сонце з сну будила.    Трюми ущент наповнені добром,  могутній кіль з шпангоутами зрісся,  і все би добре,  та коли б не зло -  на кораблі щурячий полк завівся.    І ті щурі противні і гидкі  почали гризти все підряд нахабно,  увесь товар погризли на судні,  усе добро. О, будь вони не ладні!    Поміж собою гризтись почали,  тих, хто перечив тім безчинству, з"їли,  а тоді здуру (дати б їм смоли!)  почали гризти Бригантини тіло.    Ото дурні! Не втямлять те ніяк,  що і себе у морі поховають,  не розуміють, що то смерті знак.  "Спиніться!" - Бригантина їх благає.    "Одумайтесь, бо згинете самі  і першими поринете у прірву!  Не допоможуть дружні кораблі,  бо це кому таке "добро" потрібне!    Не слухає гидота та бридка -  гризе шпангоути, борти і переборки,  а Бригантина юнг усіх склика,  щоби свавілля взяти те за шкворки.    "Не хочете по доброму, щурі?  То вас у море, як баласт, закинуть,  не жити вам на цьому кораблі,  що гордо називають - Бригантина!    -----------------------------    Гюйси святкові бризи шелестять,  корму вквітчало бойове знамено -  йде Бригантина в океанську гладь  і зупинити вже її даремно!
  |