Опубликовано: 2010.12.10
Игорь ПавлюкБЕЗСМЕРТЯ ВОДИУмирає вода... Ми шукаєм ще здобичі й слави. Мінне поле судьби нас лякає, Та ми все одно На крохмальні хустини снігів Ставим щойно заварені трави І під льодом шукаємо дно. Льодо-сніжна вода... Та й туман – це вода загоріла. Воскресає вона – Коли холодно в світі стає, Де безнога печаль, Наче крига, ламаються крила. І сльозою виблискує Тіло гаряче Твоє. А краплини на камінь... А вода червоніє – бо захід Красивіший від сходу... Буває в бутті і таке. Як, буває, – Стають п’єдесталами плахи. І «тверде переможе м’яке»*. То ж закінчиться все. Тільки світло й вода у безмежжі Нагадають про те, Що колись тута серце гуло. Знову хаос гряде... Чорний космос – Мов шкура ведмежа. Умирає вода. Воскресає Вода. Людоскло... 10 груд. 10. *"М'яке перемагає тверде", – старовинне китайське прислів'я.
|
2010 © Игорь Павлюк |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.