Опубликовано: 2010.10.14
Светлана-Майя ЗализнякПро капці, ґніт і картузик Взуттєвий магазин. Гуде базар... Півсонна продавчиня. Стос журналів. На підвіконні – таця, самовар. Сміюся: – Білих капців тут чимало. Чом «обув’ю» назвали це взуття? Пожвавилася жінка: – Мы ж – славянє!.. – Так у крамниці – аж з Китаю крам, Китайською пишіть... - кажу-співаю. Не припливе в Полтаву Лад-Гаразд! У Ворсклі упокоїться мрій човен. Між опішнянських півників і ваз Ви відцурались неньчиної мови... У мене втупився замурзаний прошак. На патерицю сперся, шепче злісно: – Яке від мови ваш-ш-ої пуття?! Не сєйтє смуту, пані ш-ш-овіністко... У вас кишеня? Я кажу – карман! – Це чують внуки - хлопчики, дівчатка... Поглине дух безчасся океан, Якщо забудемо джерела і початки! – Для мене ваша мова – бомби ґніт... Від неї мій язик скрутивсь у вузол... – Махнув рукою голомозий дід. – Подай на хліб! – підніс масний картузик… 2005
|
2010 © Светлана-Майя Зализняк |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.