кохана скажи як він посмів намалювати тебе?
тіло яке до цього знало лиш дотик матерії
чому я заходжу у вікна а він крізь двері
чи він це вже я
а я вже ніхто тепер?

бачиш заради тебе я зброю склав
до біса дукати очей і всі інші жінки Америки
візьми мене люба силоміць наче анклав
запустимо в космос наші рідні смереки

кохана він третій ти чуєш він третій тре…
на кінчику пензля крапля що хоче стати Джокондою
мольберт просто неба і полотно старе
і місто мов мушля без жодного виходу-входу

кохана не йди до нього а краще від мене йди
хоч вийди з мого життя на пероні найближчої станції
все одно відшукаю під палімпсестами снігу твої сліди
і отримаю шанс реінкарнації