Хочеш-не-хочеш, а важко бува –
Матюкнуся, зм’якну, згадаю Бога.
Біле коло від нечисті намалював –
Сам не можу вийти із нього.

Вітер гуляє сам по собі,
Тихий, мов голос в печерській лаврі.
Дерева – дороги туди,
Куди ще ніхто живим не добіг.
Вечір – як запах лавру.

У білому світі знову війна
І знову весна, нарешті.
І жити не хочеться
Без вина,
Бо знову звірині закони честі.

Хмарини біленькі летять, летять.
Стара комсомолка.
Мітинг.
Заморською піснею наша б…
Свою територію мітить.

Отак би, як жовтень, спалив усе –
Й пішов би Чумацьким Шляхом.
Мені не потрібен ні біль, ні сенс…
Лиш клітка з чудним жар-птахом.

Відкрию ту клітку, немов порву
Своє білокрейдне путо…

Для того, може, тут і живу –
Щоб клітку чиюсь відімкнути.