Читачі, у моєму творі-плагіаті використані слова і рядки з творчості талановитого полтавського поета Сергія Осоки

Зав’ яжи мені шарфик рожевий,
бо без слів я за вітром лечу.
Твоїм звуком ожиє оселя.
Якщо хочеш, я муху зловлю.

М’ятним подихом спалена тиша.
Морозець поза шкірою збіг.
Після чорної кави - миша
залишила зів’янку і збіж.

Від букетику на антресолі
запах ніби рукою зняло.
Стало слово в останнім горі,
однак звуків живих не було.

Краплі з неба мені ще мало...
Мій аршин за плечами зокіл.
Твої руки, немовби з манни,
Твої очі – я ледь уловив.

Болем ран не залізти у вічі.
Вітра в полі виловлю я.
Усе місто твоє винно-синє,
куди там – обвітрений ян.

Чи об вікна розколоті очі,
чи сліпі коти без їдла.
Понеділкові катма урочі,
стоїмо, а навпроти, ганьба.