Когда тайком ты в мой проникнешь сон,
склонишся над моею головою,
не упрекай, что более с тобою
не встречусь я. Ведь истинный резон
Господних дум познать не нам. Прощай,
нас смерть объединит. По бездорожью
иду к тебе. Всё оказалось ложью -
любовь, покой и крики птичьих стай.


* * * В. Стус

Коли ти нишком в мій скрадешся сон
і станеш коло мого узголов’я,
не жур мене, що більше вже з тобою
я не зійдуся разом. Оборон
Господніх нам не відати. Прощай,
рокований на смерть, по бездоріжжю
я вирушив од тебе. Чорна хижа
ото любов, і спочив мій, і край.