– Плещи в долоні!– крізь рожевий дим
До вуха нахиливсь дідок проворний. –
Я у журі не вперше... Вперше – ти...
Вдавай заласся, посміхайсь, небого!
Бліденька байка... Та який картуз!
Ти вимальовуєш хлопчині “трійку”?
Це ж мій знайомець! Гнат пасе козу
Мого сусіда... Молочко – відмінне!

-Тон докторальний зроду не люблю.
Вести за молочко до п"єдесталу?
Відмовила навчителю я – вслух.
А доці різника - вінець за сало?

Дід посварився пальцем, мов – онуці.
Тепер боюсь кози, йдучи по луці...