Твій погляд пріапічний, чуб в’юнкий.
Нове авто під вишнею чорніє…
Мені достатньо для польоту крил,
Цвітіння у садку тигрових лілій.

На тлі витких модерних автострад
Твоє авто – на гілочці комаха.
Мені цікавий той із чолов’яг,
Хто уподібнився міфічному Ікару:
Хто не боїться моря й висоти...

Принаджує моє солодкомовство?
Я засліпил очі?
                        Що ж, прости…
Це - мимохіть. Шептав учора ж:"...сонце...".

А ти меткий: три вишні обірвав,
Сходив по воду...
                           Вітре, хвіртка грюка!
Несеш...
               Верба.
                            Чорнильний став.
Ступаю в човен...
                         Весла - у прилуки.