Гуде вагон-роївня.
                              - Пиво!.. Квас...
- Свічки!
               - Морозиво...
                                   Синочок міря
Крамарчуків - із голови до п’ят.
„Залатую” на торбах люду діри…

- Шкарпетки!..
                    -Окуляри...
                                  - Сірники!..-
Хто горлопанить,
                        хто мурмоче сонно.
А йшли ж колись вони та їх батьки,
Рівняючись на першого в колоні!
"Нетлінні” лики в Майбуття несли…
Жбурляли їх, мов ретязі, в терниння…
І ваготою сповнилася Вись -
Щоб Розбрат і Розруху породити,
Щоб із майдану я пішла у храм,
Щоб три брати зоріли лиш із фото
(В кипучій праці Ігор тоне в США,
Молодші тут шукають вічний розсип...),
Щоб розрослися вишеньки родин
Крізь терни,
                  злидні,
                             лозунги
                                          і хвищі...

В липневу спеку їду в Яготин -
Під крила матері, на попелища...