Серед юрми у день празникування
Згубилась дівчинка з ім’ям нетривіальним.
Повз неї - стяги, чоботи, гвоздики...
- Я Ніка…Ніка... - чулося крізь хлипи.

Дочка Палласа і богині Стіксу –
Богиня перемоги Ніка - в місті!

Дівчатко худорляве не втихало.
Цукерки від чужих бабусь не брало…
Ось - гучномовець. Розшукати б маму.
То як матусю звати?
                            - Мама… Валя…

Що в серці нені - крихітний локатор,
Я впевнилась укотре: ставна пані
Знайшла дитину майже блискавично.
Не плакала, напрочуд  флегматично
Дала Нікусі зеленастий м’ячик.
А братик шарпонув за сукні крайчик…


Пора б мені,
                 мов м’яч,
                             відкинути звичайку:
Я ж звикла витися над сином – ніби чайка!

Хто  в герці неутишнім переможе:
Палка любов чи винозорий розум?