Хрест Поета
– Поет повинен буть голодним,
Бо ситість Музі застує красу! –
Сказав Мудрець. – То йди писати оди,
А я за тебе хрест цей понесу.
Так і було. Поет творив, не ївши,
Мудрець багато їв, ще більше спав…
Варилась їжа, і писались вірші –
І кожен мав, здавалось, те, що мав.
Та ось пісні голодного Поета
На вулицях співати почали,
Рушниці жандарів прикрасили багнети,
Творця пісень в кайданах повели.
І в день ясний, коли пливла Голгофа
У мареві спекотного вінця,
Ще треба було хрест потримать трохи,
Та не знайшлось для цього Мудреця…