Нова весна.
Солоне світло крові.
Старі сніги злим цвітом занесе.
Я прочитаю епоси Дніпрові
І лірику солом’яних осель.

Далеке Сонце скрикне над горою.
Мов діти в масках,
Квіти підростуть.
Торішній лист за хитрою водою
Майне туди,
Де наші душі ждуть.

Ми будем знов надіятись на краще
І плакати в порожні гнізда крил,

Допоки в ями, як у вовчі пащі,
Впадем -
Щоби злетіти догори...