Влада ночі диктує свій лад і закони,
голуба чистота, обезхмарена радість
відійшли, розчинились у темну окрайність.
Горизонт морок ночі розпензлив начорно,
на зіниці навісив сліпу безпорадність

Де відвага була - там тривожна сторожкість,
лиш на відстані рук - просторова свобода.
Крок за кроком по сходах, як пошуки броду,
А довкола ні стелі, ні стін - світ порожній,
без хреста та ікон, без сумління, без Бога.

Не цвітуть уночі веселковістю фарби,
лиш душа полотна жорсткувата на  дотик.
На папері мовчать недоспівані ноти,
і сміттям у куті - діамантові  скарби,
і однакові краплі від крові і поту.

Гріш ціна уночі - що краса, що потворність.
Без очей сірі маски - невиразні  плями.
Спить у темряві клітки яскравість уяви.
Уночі хтось іллюзій теорію творить,
хтось готує ранковості  радість появи.