Світ – літератор.
Літери, мати;
Алітерація алкогольних спогадів.
На споді гадів злі язики –
Вогонь в агонію кидає!
Як хочеться жити спокійно,
Поки кіно чорно-білих буднів…
У дні недостатньо годин.
Один я, босими п’ятами з вітрин,
Знецінююсь манекеном, поглядом,
Суспільними ляльками…
Назавжди лишаючись
П’яною пам’яттю, прим’ятою м’ятою,
Літрами, матами. Ми, літератори, -
Для тих, кому вигідно,
Для тих, чий конвеєр –
Для нас м’ясорубка!
Так хочеться з чогось почати,
Не закричати, печати на острові тихім
Зірвати… Я далі набрид?
Я далі себе віддаляю…
   29.о9.2оо8