| Олена Заславська 
 Мертвоград. Орфей і Еврідіка
 
 
 1
 
 Глибоко під землею,
 Там, де поїзд метро
 На частини рве простір, -
 Ми з тобою поруч,
 Наші руки заплутані пальцями,
 Губи склеєні,
 Блякне штучне світло,
 Виє вітер, як Цербер,
 І виходу не видно.
 
 2
 
 Ти набирав мій номер,
 А на слух:
 «Абонент
 Поза зоною».
 Віршованим рядком,
 Прицільно, як дух,
 Склав долонею
 Рупор, до мене полинув.
 
 3
 
 Нас двоє,
 Нас лише двоє,
 З такою параноєю,
 З пекельною кров’ю,
 Розбавленою алкоголем!
 Стоїмо в підземнім переході,
 Куримо останню «More»
 І пам’ятаємо.
 
 4
 
 Це – не пасок смертниці,
 Це ж бо пояс вірности.
 Таймер рахує відлік.
 Мені залишилось до вічности
 Зустрітися з тобою поглядом.
 І все.
 
 5
 
 І одразу ж феєрверк
 Піднесеться стрілами вверх,
 І буде справжнісіньким світло,
 І буде ватага ревіти,
 А можливо, не буде крику.
 
 Прощавай, мій Орфею,
 Але залишиться поруч,
 У Підземці,
 Твоя Еврідіка.
 
 Мертвоград. Ахіллес і Патрокл
 
 1
 
 У вагоні метро
 Отрок з ребром Патрокла
 До мене притиснувся збоку,
 Немовби ми їдемо в Трою.
 Спис його гострий до бою.
 
 Я – Ахіллес.
 За бронею затаєне серце.
 Поміж нами, мені так здається,
 Кохання чи щось на подобу.
 
 Вправною рукою злодія
 Він дістає мій Nokia.
 
 2
 
 А десь-бо
 Мій відчайдушний Гектор
 Чекає на мене – згага крови.
 Сьогодні ж часи вже инші,
 Инакші герої
 І війни.
 Гомери так само осліпли,
 І плебсу так само замало хліба
 І обмаль шоу.
 
 Гектор бажає оргії.
 Він набирає мій номер і…
 
 3
 
 Їм зустріч знайдеться.
 У вуста поцілуються.
 Так уміють не тілько в Греції
 Побиватись одне одним.
 
 Горло Патрокла
 З гострим адамовим яблуком
 (Я в стані ревнощів)
 Перехоплено смертельним утиском
 Пестощів.
 
 Рука кишенькового злодія боязка
 Задрижала в легкій судомі.
 
 4
 
 Гекторе, я – смерть.
 Ввіткнусь тобі в тіло, як штопор,
 Сперма, як вермут, п’янить,
 Згадуй вуста Патрокла.
 Я тебе розшматую,
 За пряму потягну кишку,
 Замотаю в клубок і
 Сотні вен, безліч жил,
 Серпантинові нерви…
 Я зітру тебе в пил.
 Неминучий кінець! Як безсмертности вектор.
 
 Мертвоград. Викрадення Європи
 
 1
 
 Він викрадає Європу,
 Він веде її просто в метро,
 У людське перегущене море,
 Минаючи торговельні ряди,
 Вперед.
 
 2
 
 Викрадач Європи
 Схожий на звірюку.
 Чорнобровий,
 Лисий обов’язково,
 Напідпитку, сука!
 Козак рочків двадцяти,
 Вона ж – жінка абсолютної необережности.
 
 Вони сходяться одне одного любити
 На станції «Майдан Незалежности».
 
 3
 
 Невміло, соромлячись,
 Він у неї цілунками влип.
 Вони йдуть собі, залишивши метро,
 Далеко. На свій Олімп.
 
 
 |