1

      О.Л.

Ти поїхала додому
Чи від дому,
Чи від себе.
Я впіймав твої долоні
У полоні
Білих хмар.
Твій літак махнув сакрально
Перевтіленням прощань.

Тінь майнула,
Ти зосталась.
Мов царям заморським дань,
Мов тепло
Над срібним
Ужем…

Я хотів би
Бути мужем.
Я хотів би
Бути…
Щось
Переходить в інший вимір –
Хтось купує Mitsubishi
Через ті листочки
Три.

Ти
Вимрій те,
Чого немає.
Цей трамвай бажань вертає
Нас у космос
Самоти.

      2

      М.Р.

На світанку
Читаєш танку,
Хоку чи
Іще коротшу
Дозу сенсу,
Сексу
Чи…
Секундомір
Твого оргазму
Немов ковток
Німого спазму
Покотиться
По горлу.
Там
Вже набубнявіла весна.
Її розп’яв
Короткий день…
Мов у гнізді
У Кена Кізі,
В оточенні земних колізій
В мовчанку грається війна.
Пішла вона!
Пішла!
Вона?
Чи він?!

У Mitsubishi.
Спокуси котяться
Коти –
Обсіли світ,
А світло колом
Біжить довкола.
Перебором
Час на гітарі грає,
Гріє,
Немов
Ґрааль.
На підвіконні
Сибірський кіт
У позі «лотос»
Зі світу злизує
Вершки.

      3

      С.Ф.

Шукати дно безодні.
Безборонно
Орати поле дня
Без борони,
Брести по морю –
Солі по коліна
І мало так –
Майже нема
Води.

Веди́.
Чи ве́ди?

Де ота зоря,
Що світить десь
Комусь?
А, може, доля
На тім кінці затоптаного поля
Криницю копле?

Крапає…

Веди!
Веди мене у марево омани –
Там відцвітають
Мальвами
Тумани.
Десь там,
Далеко,
Недосяжно,
В лісі
Чекає нас
Емблема
Mitsubishi.