Ярмарок. Жирні пісні. Буржуазні салюти.
І вже ні в якому разі не оминути
кислого присмаку диму у злитках м’яса.
Привид Армагеддону – пейси і жовта ряса –
вдало надихавшись джазу, соснового клею,
тягнеться вгору – а там – то нема, то є він…
…Пада на синє вугілля пробитим птахом,
без інтервалів, без голови над дахом.

Чистий суботній дощ. По розталій дорозі
їде купець, розмітає сирітські сльози.
Нюхає бранок. Мріє про теплу хатку.
Шмарклі втирає об «Арафату».

Там ярмаркові душі, червоні лінзи.
Там тельбухи надуті, наче валізи.
…В присмерку осені спить арматура, і вдвічі
спокій у неї крихкіший за скорбні свічі.
13.08.08