Радуга розмаєна, баєчка  китайця,
ладну   силу  має  її балалаєчка,
Під вояж нанайця  з княжого окрайця,
і ковбаска й чарка, – не минеться лайка.

Ніс у неї торчки,  язичок – моторчик,
Голосок валторни, норовистий  чортик.
Гуляй, орле, в пестощах. Порськайте  аорти.
Гульма Вертипорох шле їй натюрморти.

Жадна Аріадна на прядивну нитку.
Носом рибу вудить, кліпає на свитку.
Словом не сказати, краща за арабку.
Задом і передом схожа на фіалку.

Ілюзор придворний, провізор соборний.
Йоржиків кошторис – i мементо морі.
Кип’ятком обдати б ці високі ноти,
нехай нудять світом Пищимушні  зорі.

А це щось та  значить. Море розворити.
Крутогорих орликів легко укорити.
Скорі пересвори, спорі перезбори.
Навколо у неї  яснозорий сморід.

Дівка з пекла родом,  горлиць міріади.
Грішна і злорадна,  аж помадка  надить.
Не лягайте спати, аби ненаснилось
мармеладне чадо,  що принадить диво.