Ольга Ляснюкне-поетпоставили діагноз не-поет не буде крапельниць із вприскуванням точних рим нарешті відпочинуть сідниці від болючих аж до виття ін’єкцій Музи не треба більше лікарняно-верлібрових простирадл із запахом свіжої фарби для друкарських машин можете вимикати усі апарати штучного підтримування в мені поета коли раптом побачите людину з табличкою не-поет знайте це я нераціонально писати раціональні вірші це ж нічого бо нікому не потрібно бачити як я вивертаю свою сутність щоб усі побачили і не обов’язково підглядати як перед сном танцюю стриптиз перед дзеркалом а коли депресія заклеюю йому очі пластиліном а собі шоколадом ну добре зараз я з діагнозом у кишені і як тимчасово приреченій мені дозволяється ходити по небу без парашута без рецепта купувати суїцидальні засоби читати свої вірші наодинці з собою до першої блювоти а вже потім буду консервувати квіти бо день народження взимку напевно незабаром отримаю премію як не-поет вже знаю що нагородою буде льодяник на паличці щоб я врешті збагнула наскільки солодке життя хоч не весілля постеліть мені під ноги вишитого рушника на щастя на долю я старанно перерахую на ньому хрестики раптом червоних виявиться більше хоча б на один живу в очікуванні зими вона вже на носі але ніяк не почне наступати на п’яти а осінь викреслює мене занадто поетична пора от і живу спиною до світу може передчасно справити день народження (?) приходьте буде гарячий лід і консервовані квіти подаруйте мені гамівну сорочку на ніч щоб не снилося що вмію писати
|
2005 м.Луцьк © Ольга Ляснюк |