під стиглу стелю простягнулись сходинки
ми звили там гніздо у липні з глини
і навіть кажуть одружились подумки
аби разом старіти наче вина
                                      ми ж вина

а жовтим днем заховаємось в книги
в ту що з вузликом я а ти в прочитану
на твоєму мізинці станцюю як дзига
тільки пальці потім не слинь
                                      бо гірчитиму

а без тебе падати з неба я геть захолону
наче дика самотня мжичка я ж не мжичка
двері сакральні та чакри закрию долонею
сліпі метелики навпомацки
                                   шукають свічку