укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44516, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя
Лазар Баранович RSS

Поет україномовний, Поет, дві творчі мови (укр + рос), Прозаїк, Видавець

Нар. 00.00.1616 - Пом. 13.09.1993

Книга гостей автора (4)

Сторінку підтримує:
Модератор

Лазар Баранович (1616 — 3(13).09.1693) — поет, проповідник, полеміст, епістолограф, організатор літературного життя, церковний і політичний діяч України XVII століття. Патріарх української поетичної традиції. Писав українською, церковнослов'янською і польською мовами. Учився в Києво-Могилянській колегії та єзуїтських школах Вільно і Каліша. З початку 1640 рр. викладав поетику і риторику в Києво-Могилянській колегії. З 1650 р. — її ректор та ігумен київського братського Богоявленського монастиря, а з 1651/1652 р. – і Києво-Кирилівського монастиря. Учнем Барановича серед інших був і майбутній гетьман України Іван Мазепа. 8 березня 1657 у Ясах митрополитом Гедеоном Молдавським рукопокладений на єпископа Чернігівського, але оскільки старий архієпископ Чернігівський Зосима був живий, поселився в Новгород-Сіверському Преображенському монастирі і до смерті Зосими в Чернігівській єпархії було два єпископи. Близько 1666 р. призначений місцеблюстителем Київської митрополії. 8 вересня 1667 р. зведений у сан архієпископа. В 1674 році заклав друкарню при Спасо-Преображенському монастирі у Новгороді-Сіверському, у 1679-му переніс її до Чернігова. За його життя в ній було видано близько п'ятдесяти книг. Був душею києво-чернігівського гуртка вчених та письменників (Інокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський, Варлаам Ясинський, Димитрій Туптало, Іван Величковський та ін.). Піклувався про відбудову зруйнованих храмів і монастирів і про влаштування нових. При ньому були засновано три монастирі: Шуморовський у Мглинському повіті, Андрониківський у Соснинському повіті і Пустинно-Рихлівський у Кролевецькому повіті. Відновлений з руїн і прикрашений кафедральний Новгород-Сіверський Спаський монастир, у якому кафедра Чернігівського архієпископа залишалася до 1672 року. Протидіяв католицькій та уніатській пропаганді. Наполягав на самостійності Київської митрополії. Баранович був незгодний із прагненням Москви підпорядкувати її собі на положенні звичайної єпархії й боровся за збереження прав українського духівництва. Був рішучим противником втручання Московського патріархату в справи Київської митрополії та загалом російської присутності в Україні. Проте, занепокоєний зневажанням православ'я у Речі Посполитій, яка не полишала спроб повернути під свою владу Україну, Баранович, як і багато українських церковних діячів, бачив порятунок для збереження віри у протекції Москви над Києвом, який через агресивні наміри сусідніх держав, старшинську боротьбу за лідерство мав недостатньо сил для самостійного існування, тим більше перебуваючи на положенні провінції могутньої гетьманської столиці України – Чигирина. Баранович мав значний вплив як на церковне, так і на суспільно-політичне життя усієї Гетьманщини. Думка архієпископа враховувалась при виборі гетьманів, призначенні воєвод, наданні всіх духовних посад на Лівобережній Україні. Мав добрі стосунки із гетьманом Лівобережної України Дем’яном Многогрішним, у обранні якого на гетьманування в 1668 р. приймав участь особисто. Події українського життя 1688-1690 років поєднали старого архієпископа із його колишнім учнем – гетьманом Іваном Мазепою – не тільки церковно-політичними справами. У своїх збірках віршів, проповідей Лазар Баранович сповідував ідеал людини, здатної згуртувати український народ, указати йому шлях до кращого життя, до національної злагоди. Можливо, саме таку людину бачив Баранович у неперевершеному ораторові свого часу Мазепі. Гетьман Мазепа, маючи велику бібліотеку, збирав усі книжкові новинки. Завдяки ж Лазарю Барановичу – книговидавцю, автору понад 1500 власних віршів, Чернігів у другій половині XVII століття надрукував найбільшу кількість поетичних збірок літераторів України. На початку 1689 року Іван Мазепа відвідав Чернігів і був посвячений у проблеми Чернігівської друкарні. У кінці 1691 року здоров'я архієпископа погіршилось. Іван Мазепа з немічним Лазарем Барановичем спільно погодили питання про призначення архієрею помічника щодо управління Чернігівською єпархією. А 3 (13) вересня 1693 року, як повідомив Чернігівський літопис, «Лазар Баранович, архієпископ чернігівський, умер; жив літ всіх 77, правив престолом 37, похований у кафедрі чернігівській за лівим криласом».
Серед його збірок відомі такі: збірки проповідей "Меч духовний" (1666р.) та "Труби словес проповідних" (1674р.), поетична збірка "Lutnia Apollinova" (1671р.).



Контактна інформація:

Всього викладених творів 19, в тому числі укр. 18
Віршів автора у золотому поетичному фонді 0
Загальна кількість переглядів творів 37010


Сортування та вибірки: Алфавіт усі (у+р) / Алфавіт (тільки укр.) / Алфавіт (тільки рос.) / Хронологія всі (у+р) / Хронологія (тільки укр.) / Хронологія (тільки рос.) / Всі за датою публікації творів (у+р) / Вірші у золотому поетичному фонді (у+р) / Пісні у золотому аудіофонді АП (у+р) / Улюблені твори автора (у+р) / Всі вірші, які стали піснями (у+р) / Тільки пісні з аудіофайлами мр3 (у+р)

Для отримання коментарів відносно графічних символів зліва біля перших рядків поетичних творів наведіть курсор мишки на ті символи, які Вас цікавлять.

В
/ В п'ятницю рано / Монастир наш Марс доймає, люті біди учиняє / Релігійна лірика /
/ Веселці небом у красі препишній / Веселка ясніє - кожен радіє / Універсальна лірика /
/ Визнати мушу — жаль мене бентежить / Автор жалкує й апелює / Філософська лірика /
/ Все, що на світі пожадливість хвалить / У світі так ведеться, що лихо сміється / Релігійна лірика /
Є
/ Є час для всього, мудрі так казали / Про час для всього - доброго, злого / Релігійна лірика /
З
/ З воєн лиха наплодились / Як в краю не тихо, з воєн людям лихо / Громадянська лірика /
К
/ Коли читалось Письмо у костьолі / Якими бували русь і поляки / Релігійна лірика /
М
/ Миру без миру не владнати ладу / У миру нема миру / Філософська лірика /
/ Мудрого простий звичайно не любить / Простаку мудрець не в лад, мудрецю простак не рад / Філософська лірика /
Н
/ Над нами висів меч, нині спадає / Меч землю рубнув, у крові потонув / Громадянська лірика /
/ Начебто списи, колосся по полю / В полі робота, до неї охота / Релігійна лірика /
/ Не усякому поляку будуть вірші сі до смаку / Русин до поляка щось по-польську балака / Гумористична та іронічна поезія /
/ Немаш в світі статку, бував-єм гетьманом / Епітафон гетьманові Івану Брюховецькому / Слово, мова, присвяти поетам /
О
/ Отой багатий, а отой бідує / Один - багатий, на іншому - лати / Філософська лірика /
П
/ Пожалься, боже, що світ закурився / Світ збурили грози на людськії сльози / Релігійна лірика /
/ Поки на думку мудрий розживеться / Лисому мудрецеві / Гумористична та іронічна поезія /
/ Пробач, що просто я взявся писати / Читачу ласкавий, пильно зваж сі справи / Універсальна лірика /
Х
/ Христос воскресє, Живот нам даруєт / ВЂрши на Воскресеніе Христово / Релігійна лірика /
Я
/ Як в морі човен хвилі хилитають / Скрізь на Україні видно лиш руїни / Громадянська лірика /

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні