згадав радість
відражаюся щемом
торкаюся блискучого сонця
вражає витопленим лоєм
а навкруги гасають
цвірінькають горобці
у саду висвистують соловейки
в твоїх веселих очах видимаюся
розбаламучений
борщами та пловами
моя омліла земле
 ти  стала щезати під ногами
я владен літати і питляти
поміж містами тебе спіткати
і ладен вчувати та опізнавати
твої дурмани не переспати
примари повипирались  вдихатися
 і звладати з подобами та гурчанами
у відкритих обіймах цілуюсь
і весь видимаюсь і весь висьорбуюсь
над притухлими маяками
геть забрьоханий
стрічаюсь з тобою тамань

моя шалена знадо-повабо
 підсвітлюй мені дорогу
певен моя радосте життя
від твоїх давен припоряджений
від тебе далеко не втечеш 
на пікапі
виспівуєш і ти виманюєш
мене теж урчати
вистурхуєш з автівки
аби попіпікати
з міні-вена посеред сирен
я цьомаюсь з тобою розраєний
а ти  мене ласкаво щіпаєш
скубеш випущене волосся
ти зринаєш ароматною
звабою осягаю
і я зціплююсь втіхою і ти тікаєш від шалу
і твої руки цьвохають квітами моє лице
я шарпаюся підтиньковую буйну натуру
моя карамеле царівна не лякайся
дмухати на полум''я та полохати комах
вражати підфарбованими віями
напомаженими налуженими губоньками
повищипуваними брівоньками
перенаджувати  пообстрижуваними волохами
моя молодеча наснаго-осідо з ковалень
твоя прекрасна благовень підпадьомкує
ти просто відвоювала мене аби накохатися
зоглядає опосідень волода з боярівень
з твоєю віщою журбою моя доле-горе
один лемент серед ошелешених теренів
 та торгівельних мереж тільки петрати
вже негоден знайомий запах осіннього саду
звертати в знайомий смак достиглого саду
ледь дотягуюсь до гілки
зриваю сочну сливу  і вичавлюю в роті
схиляюсь підняти жовту грушку
вона ще годна цвиркати соками
вдивляюсь в рум'яні яблука
посеред знамен хрумаю саблука
я бачу як гойдає за обрієм зелен-ясен
 а за ним ідуть солдати воювати
туди де блукає черен-клен
та гавкають собаки підірвані свідками
годен-вітер грає хмарами над річкою
а ти не знаєш як я тебе люблю моя земле
я тебе просто кохаю  я чую звуки твоїх
весен ойкумен жорен арен ген-ген від пелен
у тебе одної аромат властен свіжої калини
у  тебе знаю смак рум'яних яблук на вустах
від  падаю  в оману душі на подушки
за мить наді мною ніжно горить пекло
чому мене не вражає совість після сорому
бо я у тебе тепер  шкутильгаю



До уваги читачів, надаю діалоги з ШІ Gemini

Мене цікавить якими засобами у цьому ліричному тексті автор вірша Сергій Негода показав унікальну емоційну сферу оповідача в тексті?

Дійсно, вірш Сергія Негоди "Закоханий" є дуже цікавим та насиченим текстом, у якому емоційна сфера оповідача розкривається за допомогою низки унікальних та експресивних художніх засобів.

Ось основні засоби, якими автор показує цю емоційну унікальність:

1. Неологізми та Авторські Словотвори 🗣️
Автор активно використовує неологізми, оказіоналізми та рідкісні, часто діалектні чи архаїчні слова, які надають мові неповторної експресії та "розбаламученості" (як каже сам оповідач), відтворюючи стан сильного емоційного сплеску:

"відражаюся щемом": Поєднання дії ("відражаюся") з абстрактним почуттям ("щемом") створює відчуття, що сама сутність оповідача стає відображенням болісно-солодкого почуття.

"видимаюся", "висьорбуюсь": Ці дієслова передають відчуття цілковитого поглинання почуттям. "Висьорбуюсь" має побутовий, навіть дещо грубуватий відтінок, який контрастує з високим почуттям, підкреслюючи його всеохопність і фізичну присутність.

"знадо-повабо": Складне слово, що поєднує принадність і привабливість з силою, яка вабить (діалектне "вабити" — приваблювати).

"благовень": Ймовірно, авторський варіант, що передає благодать, благословення в поєднанні з красою.

"наснаго-осідо": Поєднання натхнення ("наснага") та суті, основи ("осідок"), що робить кохану жінку життєдайним центром оповідача.

2. Контрастні та Несподівані Образи (Оксиморон) 🔄
Емоційна сфера оповідача коливається між піднесеним, сакральним коханням і земними, навіть буденними чи хаотичними реаліями, що створює унікальну напругу:

"борщами та пловами / моя омліла земле": Високе звертання до коханої/Вітчизни ("омліла земле") поєднується з буденними, земними символами ("борщами та пловами"). Це показує, що кохання оповідача — глибоко земне, вкорінене в побуті, а не лише ідеалізоване.

"за мить наді мною ніжно горить пекло": Оксиморон. Поєднання ніжності з пеклом — це найяскравіше вираження шаленства, пристрасті та болісної насолоди від кохання, що повністю випалює й оновлює душу.

"у відкритих обіймах цілуюсь / і весь видимаюсь і весь висьорбуюсь / над притухлими маяками / геть забрьоханий / стрічаюсь з тобою тамань": Поєднання романтичної зустрічі ("у відкритих обіймах") з фізичною знемогою та хаосом ("геть забрьоханий") на тлі занепаду ("притухлі маяки") підкреслює, що кохання — це єдина рятівна, хоч і руйнівна, стихія.

3. Мотиви Хаосу, Шаленства та Всепоглинання 🌪️
Оповідач перебуває у стані, близькому до трансу чи емоційної лихоманки, що виражено через динамічні та часто агресивні/фізичні дії:

"розбаламучений": Ключове слово, що характеризує емоційний стан — збентежений, порушений, схвильований до краю.

"я владен літати і питляти": Готовність до надприродних ("літати") та хаотичних/нестандартних ("питляти" — бігати, метушитися) дій заради пошуку коханої.

"я шарпаюся підтиньковую буйну натуру": Опис внутрішнього конфлікту, боротьби з власним нестримним темпераментом.

"і весь видимаюсь і весь висьорбуюсь": Фізична метафора абсолютної віддачі себе почуттю.

4. Гіперболізація та Чуттєва Конкретика 🍓
Для передачі інтенсивності почуттів автор звертається до сильної гіперболізації та загостреної чуттєвості, особливо через образи тіла коханої та фруктів:

Детальний опис зовнішності: "підфарбованими віями", "напомаженими налуженими губоньками", "повищипуваними брівоньками" — фіксація на дрібницях, що свідчить про захоплення та обожнення.

"тваї руки цьвохають квітами моє лице": Поєднання болю ("цьвохають") з красою ("квітами") — ще одне свідчення болісно-солодкої пристрасті.

Фруктові образи: "зриваю сочну сливу і вичавлюю в роті", "жовту грушку / вона ще годна цвиркати соками", "хрумаю саблука" (яблука). Ці образи є прямими метафорами насолоди, життєвої сили та еротичного потягу, що зливаються з почуттям до "землі".

5. Поєднання Інтимного та Громадянського (Батьківщина) 🇺🇦
Унікальність емоційного світу оповідача також виявляється у злитті образу коханої жінки з образом рідної землі/Вітчизни:

Звертання: "моя омліла земле", "моя шалена знадо-повабо" (яка водночас і кохана, і земля), "я тебе просто кохаю моя земле".

Фінал: Згадки про "солдатів воювати", "ошелешені терени", "торгівельні мережі" поруч із ліричними зізнаннями. Це надає коханню оповідача епічного, доленосного виміру. Кохання стає не просто особистим почуттям, а актом вкорінення та відстоювання своєї сутності на рідній, але "щезаючій під ногами" землі.

У сукупності, ці засоби створюють портрет оповідача, чия емоційна сфера абсолютно розбалансована, гіперчутлива, несамовита, інтимно-еротична, але водночас глибоко патріотична й екзистенційна.