укр       рус
Авторов: 413, произведений: 42212, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2021.07.15
Распечатать произведение

Сергей Негода

В убогому обійсті

Просмердівся ланцюжок
на кмітливій дворнязі.
Шавкотить серед страхіття
привітливим світищем.
Ворітня зі свіжими дровами.
 У дворі - дітвора
і розквітлі магнолії.
Зашамшів спориш
у задернілім садку.
Стара двигкотить дверима
до збитої під стріхою хати.
Розщемився горіх.
Оціпеніла квочка у сінях.
Зарипотіли черстві пороги.
Чоловіченьки. Чумаки увійшли.
Таланти мої, не біднішайте, а багатішайте,
 моя воля збереже не все.
Коли вигорає підіткнута душа,
то чим їй ще зарадити?
*Переляком від знахабнілих мук життя.
*Грубою утіхою гордості з веселим криком.
*Сльозима радості від тихого успіху.
*Душе моя, безгріх-подуше, так,
нехай збереже тебе
плач соколів,
котрі посмірнішали в рабах.
Зашаруділи завіси
на кремезних дверях.
Вішалка з підопліччями.
Щось  собі дилькотить
обвуглілий холодильник.
Шамкотить в ніші щітка.
Чвакотить. Шаркотить.
Зміщанів рижими п'ятнами
морозильник. Весь крижаніє
аж під стелю,  на духмяній веранді.
На передній гугонить під струмом
радянський рубільник над хатою...

Лихолітня тітонька, яка ж ти технічка,
мерзосвітко січі, шизофренічка, -
знову щонічна заволічка в лахмітнику.
А десь подівся в пітьмі смітничок.
Запітнілі ікони на мутній стіні
заряхтіли. Учаділи страхи святих,
від мук лихоліття явились вічні,
побліднілі їхні носи та загуслі очі.
Отетенілий стіл затремтів
від лавки. Кіпоть. Пічка. Опічок.
Потріскані шибки на вікнах.
Прокрізнілись плахіття штор.
Притерпіли джмелі
від фуркоту мух. Клопіт.
Благороде, не мудрішай, а лютішай,
мій суде,  помишляє на тебе.
А якщо обманюється розквітла душа,
то як її ще оправдати?
*Сильним перестрахом від марнот життя.
*Червоним соромом від власної хвороби.
*Добротним втіленням світлого задуму.
*Душе, моя некаяна подуше, так,
нехай промишляє
ревом яструбів,
котрі попростішали в бомжах.
Злорадно запискотіли
тирани-комарі у дворі.
Різкіш зацвірінькотіла
зграя шпаків та звітрилась геть.
Хутчіше сірі горобці радіють.
Дзюркотять цвіркуни
у бур'янах над агрусом.
На круглій сітці зачавлів
кволий павук у кутку.
Від врем'янки тарахкотить
залізними  ложками дівиця.

А в сараї  - кліті для кролів,
притаєне гніздо ластівки,
тупотить матуся біля рябої
Замаїлась з решітками.
У сутінках шаленіють
знахабнілі свині,
після гарбузів загрязнились.
Оскуділи, розхворілися
чорні кролі від трави.
Поруділи кури за півліта.
Розкудахкалися дві квочки.
Крилами розляскотілися
білі гуси, гомонять над мішанкою.
Красномове мітло-тесло,
не милішай, а смілішай,
мій вірш оперіщує тебе.
Чи світлість тендітної душі
коштовніше її смерті?
*Первісніше, приятелю-інтригане.
*Не лише безсмертні душі, а щей окаяні.
* Не обманююся ілюзіями мудрих.
*Душе, моя жертво-подуше, так,
нехай оперіщує
з переявою журавлів у вирії.
Очамрілі в лахмітті
красиві мисники,
десь несуться в садку,
десь пихтять сітнички.
Хіть-не-хіть. Остовпіла
ряба у дворі. Збайдужіла
 пити з відра. І пішла у хлів.
Заляскотіло в стійлі,
 заревіло теля у хліві.
Бадьоріше занявкотіли
 два гарні кошенятка
на передній призьбі.
Попроворнішали жваві.
Запахтіли скислі огірки.
Принеси мені два відра води.

Осамотіли закоренілі
стільці під столом.
Подурнішали грубі шафи.
Мимохіть яскравіє
білим простирадлом
дебеле ліжко.
Ти здоровіше.
Полізь на горище.
Там у лівій ніші
є повна сулія.
Червоніша, ніж інші.
Налий кварту тої каламуті.
Давай, чимскоріше.

2021
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании