укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44155, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2020.12.25
Распечатать произведение

Сергій Негода

Із вінницьких притч

Виходиш зі пишної столиці. В розріз
Широкий Поділ. Зовсім підйом.
Бистрі білі коні. Постій. Прохід.
Сірі сови. Сичі. Оптимістичний політ.
Світлий схід при сонці з пловом.
Простір зими. Можливості від біди.
Сніжить. Тісно. Вись. Сірко підлий.

Вмить оскомини тобі з ворітьми.
Попід копитом прить горить.
Доки мій кочит в ці охолоди?
Ти з чиїмсь розміром до провінції?
Годі змії, досить в ніч височіти.
Гомін вихідних виніс донині носи.
Сльози-ниточки. Тонконогий вир.
Гідні, товсті кості чоловіків.

Морок-дзвін довгий в докори.
Гострий бій в розколоть стоїть.
Поміж білі могили злились міліони років.
Голі голови скрізь кобзи квилили пісні.
Босі виростили свій розгнів під вчинки.
Істоти з-під сокири. Химородь Гонти.
Виловили квітки голодні в морозі.
Кочівні броди вийшли в прозорі фронти.

Чи і досі зводить спокій низин?
Миготливі вилоги річки. Вовки мокрі.
Іди собі, щирий, в бійці, офіційно,
пожий в свищі, - освітись до охочих.
Різко, міцно тільки повій снігом-вінком,
щоб висохли всі тріщини в стрілі.
Рижі Розгони хороші тоді,
коли сиві вимори сходять з гори.

Білі гробки гострі. Зроби постріл.
Дід ти приходиш в столиций світ.
Цвинтір. Зниклі Домовини.
Молодий книжник тобі пріч.
Опріч. Вріж їм стихірий трійці.
Обійми, сич, крилом сизим.
Похилі сиві криниці столиці.
І тобі, Київ, вповні зимно.

Холодно. Хвисть! Довгий звій.
Бо ж потім вповні постить мороз.
Спокійний брід робить вовчки.
Рідкі голоси, бозни їх догори.
Косо бродить мій кінь у ніч.
Чорні вовки чиїсь. Вкінці зникли.
Щось хоч би в ликові вічі лихого
звидів, вгорі штири сичі молоді.

Головний хто? Ти! Дідич Сірко!
Зночі сліпий топить піч. Злі злигодні.
Гордовито посопіли чорні вовки.
Постійно з військом.  Погоріли в росі.
Золоті коні з Богунком в долині.
Гострі клинки, ножі,  вожжі сильні.
Тоті, хто вони? Сині донині шкоди.
Вінницькі бордники-богунці.

Чи ви поборолись з Сірком вночі?
Попри ці вольні сили. Попри їм пріч.
Двійко Іванів. Двійко полковників.
Лівим Дніпром тихо  проходив
в мішковині один кошовий Сірко.
Подільським військом миговодив Бугом
під зорі золоті отаман Богун.
Біло-сині роси  в пижмі подільській.

Допоки згорить схід кодоків зі входів,
то скороспілий повисить на ниточці долі.
Чи допоки дідич не прокричить в обійсті:
"Солодкі долі в гіркій кропиві..."

2020
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании