укр       рус
Авторов: 412, произведений: 41041, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2020.08.30
Распечатать произведение

Вікторія Торон

Розстріляне Відродження

Грона юності. Світлі голови.
Темноводь важка, ртутне коливо.
Березневий лід збереже на дні,
скільки скрикнуло, скільки втоплено.

Нещасливий час для відродження,
мерехтіння сил, духу рвійності,
нещасливий час бути впоперек
парадигм нових, кровохмільності.

Так призначено – бути зайвими,
згинуть з коренем – так наказано.
Не затулишся, не сховаєшся,
ти – із міткою, вже пов’язаний.

Ти учора ще був апостолом,
малював шляхи, правив цілями,
а сьогодні ти – серце загнане,
у облозі ждеш, під прицілами.

Не сховати цвіт твого розуму,
твій юнацький чуб – в небі брижами,
благородний дух – перший ворог твій,
з головою він тебе викаже.

Подивись – здаля насувається,
невмолимо йде брила холоду,
підімне вона щебетливий гай
і стинатиме світлі голови.

Це епоха – та, що судилася,
п’яним гульбищем розколихана,
забагато їй твого полум’я,
забагато їй твого дихання.

Ця повія йде вихилясами,
і шляхи її всі прогалисті,
і несе вона жертви обрані,
як брудна раба -- богу сталості.

Так вродився ти, так судилося,
що життя твоє –бусурманові.
На олтар лягли срібнотацево
ваші голови Іоанові.

Не розвидниться й не розвіється,
перекрито чотири сторони.
Платять тисячі задурманених
міліонами замордованих.

Хіба відали ваші матері,
що для ваших тіл ниви зорано,
що за гріх чужий вами плачено
все червінцями з крові-золота?

П’єса скінчена. Уклонилися
цьому світу й його гостинності.
...Імена глухі розпускаються
сухоквітами безпровинності.

2020
© Вікторія Торон
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании