Без волі живі мої рани сьогодні.  
Загиблі тіла побратимів чорніють.
Майдан у вогні.  - По під барикади
лежать і сидять поранені, стогнуть.
Шахтарські  каски, зелені шоломи.
Жваві бійці зі щитами над  мертвими.
По Інститутській  брати навприсядки
молять  про спокій правдивих й святих.
А кулі свистять між  щитами й дядьками.    
На владних  будівлях снайпери мітять  
у шиї  бійців.  Напружені  сили добра  і Руслани.
Без паніки  криками плачуть жінки.
Слава синам!  Героям слава!
Лютий і чорний четвер о десятій
двадцять третього року Незалежності.