укр       рус
Авторов: 407, произведений: 38877, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2011.11.02
Распечатать произведение

Игорь Федчишин

Таємниця старого замку

1

Де Клен і Крез схрестилися у В'єнні,
де каберне ніби Луари сік,
над виноградниками у річній долині
добротний замок вже десятий вік
милує око на Центральному Масиві.

Колись отут тримали тамплієрів,
тут королі і герцоги жили.
він бачив лордів, графів, пап і перів,
ним володів Арман де Рішельє.

У цьому замку герцоги анжуйські
ще смакували Фран і Совіньйон,
десь тут ховався і дофен французький,
коли йому й не снився ще престол.
Величний замок на ім'я Шінон.

2

Його колись ще римляни зводили
його взяв штурмом мужній Фредерік
ховає замок дотепер могили
вестготів, галлів, франків і щосили
нагадує про свій доволі довгий вік.

Він був завжди у самім пеклі воєн,
Тут був і Хлодвиг і Блуа Шахрай,
він був форпостом іменитих воїв,
фортецею, що боронила край.

там і понині дух блукає Тібо,
і Жоффруа регоче по ночах
І королі, один за одним, ввійдуть
щоб навести на всіх цікавих жах
та не згадати Орлеанську діву.

3

Цей древній замок,форт Плантагенетів
ще пам'ятає ті старі часи,
Як Генріх Другий, Річард й Генріх Третій,
(у королів і рід не є авторитетом)
Турінь ділили батько і сини.

Він проводжав англійського владику
в останню путь в Фонтевро навіки
тут помирав і син його великий -
Левине Серце від французької руки.

І Августа Філіпа пам'ятає,
коли цей край повік французьким став,
тут Жак Моле почув про смертну кару
від трьох замовних чорних кардиналів.
Шінон в Париж магістра проводжав.

4

Багато  бачив  замок  у  віках,
за  що  історія  його  і  віковічить,
і  Карла  Переможця,  й  Павука,
і  Катерину  Медічі  у  вічі,
та  не  тому  все  ж  слава  не  змовка.

Хоч  Обережний  тут  не  раз  блукав,  
що  згодом  привело  його  в  могилу,
а  хитру  флорентійку  Катерину
сам  Нострадамус  від  безпліддя  лікував.

Найбільша  таємниця    у  однім  -
коли,  тепер  свята,  безсмертна  Жанна,
впізнала  принца  у  Шінонському  дворі
назвала  королем  дофена  Карла
і  перемогу  прорекла  в  війні.

5

Точилася Сторічная війна.
Два королівства, дві морських держави
в військових буднях здобували право
на володіння краєм цим сповна.
Жорстокі битви, смерті і розправи.

А у Домремі в предріздв'яну ніч
вже народилось Франції спасіння
і три святих постали, як видіння,
та прорекли дитяті виграть січ.

Не ради королів і їх корон,
не ради статків, титулів і слави -
ради народу, во ім'я держави
рождення святкував оте Шінон
і став чекати повноліття Жанни.

6

Вона росла побожна і метка,
в дитинстві її кликали - Жанета,
не думали, що нею вся планета
буде гордитись, що буде свята,
та лицарем взирати із портретів.

Щодня святії Катря й Маргарита
разом з Михайлом берегли її,
готовили до смерті на вогні,
до пересудів дворової свити.

Шінон й собі за тим всім слідкував
Бюсі й Собача зазирали в хмари,
Сторожева, Млинарна - вежі-пави,
донжон в трубу красуню розглядав
та готувались до приїзду Жанни.

7

А вже Турінь палала у вогні.
Поразка війcька біля Азенкура
враз обернулась непрощенним глумом
державності французькій у ті дні
з угодою принизливою в Труа.

Бургундська зрада розрослась, як цвіль
країну продавали по частинах
чужій короні нагло і неспинно,
народ терпів лише знущання й біль.

Король безумний зрадив рідний край
і його волю обміняв на титул,
аби до смерті залишатись ситим
лиш Орлеан не здався ворогам,
як і Шінон, чекав на доленосну битву.

8

І Жанна вже помітно підросла,
до повноліття трохи менше року
дівоче тіло наливалось соком
та не до втіх земних оця краса,
а до святої справи - кілька кроків.

Й вона зробила отой перший крок -
добралася верхом до Вокульору,
знайшла у ньому королівський полк,
відкрила капітану Боже слово.

Та Бодрікур із неї посміявсь.
Розгнівано лиш подивилась Жанна,
тоді піднялась враз на стременах
і мовила у вічі капітану:
«Ти через рік повіриш у це сам!»

9

Та обернулась й кинула йому:
«Коли у війська відібрали віру -
то не судилось виграти війну,
хоч би щодня  життям платить офіру,
і тільки я вам оцю віру поверну!

Бо не стріла, не спис чи гострий меч
дола рубіж, лама ворожі стани,
а Свята Віра крилами з-за плеч
несе вперед й перемага тиранів!

І вам, нещасним, бачити все це -
вас переб'ють, як жирних оселедців,
і Орлеан не слізьми те сприйме,
а співчутливо посміється в серці.»
І Жанна риссю кинулася в степ.

10

А через рік той самий капітан
її поспішно лаштував в дорогу,
пішком в Шінон через ворожий стан
і двійко лицарів надав для допомоги,
щоби бургундці не зламали план.

Шінон же Жанну радо зустрічав,
кожен камінчик усміхався щиро,
і босі ноги мовчки цілував:
«Я так чекав тебе, моя безстрашна Діво!»

Він відтворив ворота їй навстІж,
він відчинив їй королівські зали:
«Іди, красуне! Нині босоніж
ти сходиш по оцих сходинках слави,
та завтра вдягнеш лицарську одіж!»

11

І Жанна йшла попри ряди вельмож,
постала перед зляканим дофеном:
«Ти будеш жити. Франція також.
Ми переможем! Будь у цьому певен!»
І задзвонили дзвони на д'Опрож.

А зал горів вогнями сотень свіч
і в цих вогнях вже пробігали в герці
і перемог майбутніх люта січ,
і Карла коронація у Реймсі.

У тих вогнях та в виблиску очей
побачили тоді Шінон і Жанна
і зрадницьке те закриття дверей
і біль полону, й смертнеє багаття,
і зраду короля у судний день.

12

І це видіння - таємниця замку,
яку він так ховає дотепер,
яка так і лишилась до останку
відома їм лиш двом, доки не вмер
останній свідок, сам Шінон, у згадках.

Він таємницю клявся берегти,
допоки не впаде останній камінь,
допоки вежі дивляться в світи,
неначе виглядають знову Жанну.

Лише німою строгістю мурів
кричить усім: « Cхиліться у поклоні!
Не вірте у всесилля королів,
бо сила духу тут, у вашій крОві
і кожен з вас є родом із царів!»

13

"Вас Бог ліпив із глини, а не з шат
і найдорожче вам впустив у душі,
це - Віру! А її ніякий кат
не випалить й скоритися не змусить,
якщо її лелієте стократ.

Немає сили, щоб убить любов,
нема сокири, щоб зрубати душу,
нема багаття, щоб спалити кров,
немає зброї, що мовчать примусить!

Чи ще у світі є один Кошон?
Чи королі перевелись і князі?
Та не вони царі життя - а Бог,
і перед ним ви рівні всі наразі!» -
Ось що сказати хоче нам Шінон.

14

В прозору В'єнну замок загляда,
могутні мури вкутались туманом,
Сер-Жорж, Кудре, донжон, Сторожева
перекликаються по вечорах сичами
і дрижаками аж рябить вода.

Тут не один зломав об нього карк,
і не одному усміхнулась доля...
Шанує замок пам'ять Жанни Д'Арк,
яка навік коронувала Волю!

Десь тут витає її віщий дух,
десь тут блукає стінами видіння,
якщо прийшов сюди, напруж лиш слух -
Шінон підкаже формулу спасіння.
Історія пішла на новий  круг.

2011
© Игорь Федчишин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании