Зустрічі бувають випадкові, а бувають - в пам’ять увійдуть... Такою, незабутньою та цікавою, можна назвати творчу зустріч із Павлом Кричевським, яка відбулася у п’ятницю, З квітня, в районному Будинку культури. Її організатором став добрий товариш гостя, відомий поет Анатолій Криловець. Він і представив присутнім свого друга по духу.
Зазначу, що Павло Кричевський - російський поет, перекладач, журналіст (в 1985-1987 роках навчався на журфаці Київського університету), прозаїк. Він є автором книг «Бабочкин рай», «Новые мифологии», «Эхо». Лауреат іменної премії губернатора Московської області. Автор кількох гуманітарних курсів із поетики та історії світової культури, почесний працівник освіти РФ. А ще він - добрий та щирий друг України, який вболіває за неї, переймається її минулим та сучасним.
Анатолій Криловець розповів, що вони з Павлом Кричевським познайомилися у віртуальному просторі, на сайті www.роеzia.org. Він побачив, що у списку зареєстрованих є ще одне прізвище, яке так само починається на «Кри», і вирішив поглянути на його «власника». Павло ж відреагував на перегляд своєї сторінки в мережі кількома перекладами віршів Анатолія, які вподобав собі за стилем і за духом. Після того і потоваришували...
Аби розвіяти будь-який сумнів стосовно доречності російсько-української зустрічі у світлі останніх подій в державі, Павло почав презентацію своєї творчості віршем, присвяченим Небесній Сотні. Вірш щирий, зворушливий, а головне, - правдивий.
В Анатолія Криловця та Павла Кричевського (Кри+Кри) дуже багато спільного. Автори народилися в один і той же рік, місяць та день (Павло зазначив, що він на 5 годин старший), лише у різних містах. Цим чоловікам - 106 літ, щоправда, на двох. Саме з нагоди цього тандемного ювілею поети видали спільну поетичну збірку «Птаху судились крила / Бабочкин рай». Книга вміщує в собі чотири окремі повноцінні книги, де можна знайти вірші кожного з авторів та їхні переклади творів один одного.
Поети зачитували присутнім свої твори, переклади віршів один одного, доповнювали їх власними оцінками. Павло Кричевський зауважив, що дуже любить українську поезію. Крім творів Криловця, він також переклав деякі поезії Павла Тичини, Олекси Стефановича, Ліни Костенко, Сергія Жадана, Володі Криловця та інших. На прохання присутніх були зачитані поетом переклади Жадана та Костенко. По правді кажучи, іноді переклад сприймався і звучав краще, ніж оригінал.
Несподіваною, але справді живою та чуттєвою виявилась лірика поетів. Однак, відразу додам, що їхні вірші, окрім теми любові, вміщують ще й непогане почуття гумору. Чого лише, вартий вірш та його переклад про банду зімбабвійок, які ловили і ґвалтували чоловіків у Зімбабве (заснований, до речі, на реальній га¬зетній публікації)! У присутніх він викликав і сміх, і захоплення одночасно.
Звичайно, зважаючи на сьогоднішні події в Україні, багатьох хвилювало питання, як же сам гість ставиться до того, що відбувається зараз на сході України. Павло Кричевський щиро і на словах, і на творчості продемонстрував свою про українську позицію, висловив нам свою підтримку та надію на прийдешній мир в нашій державі. Упродовж творчої зустрічі оригінали та переклади авторів настільки переплітались, що насправді не важливо було, хто кого переклав, важливою була тільки поезія. А вона і в Криловця,'і в Кричевського - бездоганна! Адже Поезія сама вибирає людей і поєднує їх, як це сталося з тандемом «Кри + Кри».