Пам'яті полеглих в Павлівці
Сива ілюзія білої хмари
привидилася в цю ніч.
Намарив срібло шибок
в сріблястих сяйвах зорь.
Марево з примарами
над степом шайтанів.
Проклятий місяць надвисає...
Скаженію, бо дихають
жахи без страху у вирії.
Молюсь під час приходів.
Крик і виски битви за волю.
І прилетіла навиліт, ойкнув, -
смерть назавжди відпускає...
Перша волає до бою і терпить,
друга голодає до миру і страждає,
третя толерує з усіма і катує себе, ...
снайпер, кулеметник, стрілець.
Невижитий галас свободи
в серці рабів, яких мотивує воля...
Задурно блукає перелюб, -
під час війни закохався,
Тому стріляє в закохані очі.
Каверзи часу нещасть. Галас орави.
Бо ти - котрич, в бою. Оце те, що ярмо!
Двохсотий кадр з жучком на жорні...
Несамовиті крики орди в неволі
Скрута війни - оце гидота живих.
Лещата жорн притисли міцно вужів.
І вже тенета невидимих долають тебе.
Огидний паскуда зі словами щастя.
Марно ходити, нащось шукати
хліб і воду, тушонку, - не хочу... їсти.
Манівцями зайти у дощ і знайти апатію,
чиюсь насолоду з матюччям в задачах.
З неприємним брудом в грязюці, -
не повірити навіть собі і своєму терпцю.
Не повірити навіть у себе при обстрілах,
і при цьому проводитись чуйкою
Привиди чемних братів по окопах,
від стресу втікати до хайпу примар,
від смакот відчувати гіркоту.
Завештатися сільською розрухою
по живій Україні привидом з міста.
Прошукаючи тілом комфорт
і насолоду відчути лишок реальної волі.
І просто дудлити воду холодну
під зблиском краплин і пишнот.
А в трофейнім смартфоні
шукати привязку господаря.
По кошачи світити очима
в брудних бліндажах. І мокнути.
Понівечений цвіркун на червоному маці.
Скеляста круча - над урвище курганів.
А тут я сам кум королю і зовсім куман,
а сват міністру цабенить, хоч муляє серце.
І жар на морозі і жага кохання його не бере.
Смерть не жахає, - якісь прошаки на службі.
Зимовий набрід на лінії фронту і всюди
однісінька воля твоя, народе, не знавісніла
Фосфор, - сяє, як на згарі?
І ще три міни - в хату. Горить.
Відсічна - по Зайцю7. Пристрілка.
Бачу МІ - 8. Хана! Усім оркам.
Передай по рації, - у нас 5-6-5.
Усі в укриття!!! Свист. У погріб.
Бойові приманки
у захопленій Павлівці.
Орки працюють
тільки на лівій стороні
кожної вулиці,
аби не влучати у своїх.
У кожній хижій обранці
спецназівець-снайпер.
Всюди чатують засідки.
На правій стороні вулиці
поміж розбитими стінами,
мазанками - полеглі побратими.
Вогневий контроль вулиць
тримає спецура орків.
Чотири орківські снайпери
виключають у зеленці
світло Гемону, Даранчі,
Парамазу, Діксі -
точнісінько в очі.
Перед альтанкою,
квадрат d17, танк Т-72,
геть оглушив, влучив у ганок.
Оце так крокодиляча броня.
Всі фіранки - в порошок.
Нема. Одні патички.
Під лихоманку завалив
чергову схованку.
І так тричі упродовж
однієї години.
Тріщать бляшанки
від рикошетів трасерів.
Хазу з пораненими
танк завалив, - і лежачих
з перебитими ногами.
Ненсі взяв РПГ 7В
влучив у ворожий танк.
І танку орків нічого,
поїхав собі далі.
А кулемет Браунінг
- догнав його. Кулі,
калібром 12,7 мм.
Осколки мін догнили бійців,
які відходили на ферму.
Одер!!! Одер!!! На одері - 4-5-0!
Бережіть себе.
Виходи градів з-за лісу на Клин.
Подарунки від мокшей.
Один вхід. Один прихід.
Два проходи. Три прольоти.
Б'ють по нас, по клену4.
А ми - на Клені5.
Незламні діди дуже сиві.
Вам їх не втримати миром волі.
Ще віримо в себе.
Рахманні зорі в Павлівці.
Геть спеклись у вогні
Мурло-орківські снайпери.
Мінометники висікли
їм пекло хурдулями.
Для кацапського кодла,
для орди з пуйлової тусні
бандюки рознесли геть все,
винищили моє рай-село.
Вже од судом невтомні хвилі.
Ви, карколомні щеми серця,
невтомні на війні взлети героїв.
Ціле шобло рашистів
зволоклись у Микільське.
Просто витягли з хат
все - до самої нитки.
Ці шайтани розгатили
танками цілі вулиці,
все полягло і завмерло.
Витовклись орки кублами,
видідрали й все вивезли.
Очей нестримні золодуви.
Це від напруги. І тут - злодюги.
Маро, моя не ходи, - не ходи!
Тут примари фронту навкруги.
Маестро Павло, потворо Петре,
це трикляте жерло
презле і з прожекторем.
Так щиро й щедро - бреше,
прямо в павлівське пекло.
Після литавр та іскор - гидко!
Аж в очах пече твоє світло.
Пересвист ракет
і снарядів над Україною.
Гармати грають,
як флейти з органом.
Втрати життя - як ти без
електрики й палива.
Вихрести кумулятивних
фаустів перед ганком.
Затріщало знову довкола.
кулемети калатають навкруги.
і не вщух молодий вітер
степом за балкою, - за буревієм.
Завитали шайтани, -
скажена мить - лине ракетою,
і захилитало змією в
закривавлену ріку Вовчу.
Чотири міни, ого! ..
Заграло повітря.
дійсно, в лісі вовки.
Просік від одвірок до вікон.
Відходь. Оглушило. Відкинуло.
Довгі зони ворогів.
Чорні в джорі роки.
Ой, що зробиш,
Джоні, обстріл в лісі. Годі,
чорні соколики, і
довгі вовчі сосни,
то поговори з мобіли
якщо згодні, твої боги.
Криворогом доріг їду.
Знову йдуть рясні дощі.
Ці прийдешні сніги
по війні без борщів.
Я заліг серед
донського степу.
І знеміг в бліндажі.
Ледь добіг до окопу.
Боже, вберіг. Лихий.
Струс і гул, вже ні страху,
ні сил. Отетерів нишком.
Голосні артопади снарядів.
Усі вирви стривожені.
Гріх із горем запріг.
Так кошмарять сусідів.
Це тільки так може бандюк.
Ти прибіг, підстеріг,
розстріляв переліг.
Підстеріг. Навідліг
видав вогню.
Розстріляв оберіг і
поклав всіх синів.
Мені комбат сказав
прямо і чесно:
Це я його задвохсотив!
Черга за тобою. Готовий!
А я знав, він його син.
І він клятий і проклятий.
А я йому - ніхто,
проте недвохсотий.
Крайня зоря мені
освітила скажену дорогу.
Павлівка. Пречистівка.
ЗОЛОТА Нива. Велика Новосілка.
Немає найміцнішого
батька п'ятьох діток. Це Нівій.
Земляче, Він мій, син, - четвертий.
НіВій поліг за Павлівку.
Його два дні
розстрілювали
танками орки.
Це Микола Трендів.
Ми довго тіла шукали
і не знайшли.
Зник із рацією.
Примарні дні тепер,
і лише привиди уві сні.
Він весь розірваний,
прошитий хвилями вибухів.
Їй-бо, журбо-перелюбо,
тут моє перекотинебо зникло.
Годі-бо шукати,
треба працювати.
Шалопуте, тут пекло твоє.
Цей спрут баламутів.
Орки нас слухають.
Закут терору - в мазуті.
Жми тангенту мовчки -
і кричи: я - не спокутуюсь!
Атрибут усіх війн. - Втрати.
Маршрути відмітки
і до самих отрут,
що по горло отут
Банкрут вивчив статус.
Ізверги бомблять Україну.
* * *
Одкалатало чергами АГС
і випручало ліс Шайтанські Дачі.
Зірвало і вирвало на Вугледар,
півтерикона знесло в Курахово.
Піфагор на проводах.
Я Привид! Ти де? У берлозі.
В примарах! Буду!!!
Я наразі в туманах. Плюс.
Другий ешелон стоїть на мінах.
Серго-! 7-7-7! У мене одні 5!
Ідуть Шайтани. Три коробочки!
Я - піфагор! Сократ5 - на зв'язок!!!
Це Альф! На дроті!
Тихий - у Гепарда2.
Концерт чи весілля!
У нас - ще парастас!
Я - Сич, Дятел, ти де? де ти?
Дятел!!! Де твої пегаси?
Я на Пегасі. Сусіда викликай!
Усі цілі? Над нами! Димар!!!
6-6-6... Погріб! Гай!
Гай! Обстріли!
Летять собаки.
Знов ішаки гайдари!
Палять троє крокодилів.
У нас - два кабани!
Дійсно, гвинтокрили,
Мі- вісім. Отвори палять.
Їй-бо, розвідники
попереходили
в тіні за тини.
Між збиті розхристини.
Попід ворітьми одні коти.
Бідні зозулі, без корму.
Одні миші в Кошових.
Ігор в до-мінорі, в коморі -
його взяли на штопор.
Його гонор в моніторі -
це у нього потворні помідори.
Щира шана незборима.
Ятрить язвою Ярина.
Незборима Гайчурина.
Вздовж і впоперек замила.
Заграла синька у начштаба.
Вуайєристи росії
в злючих контрастах
не ремствуйте.
Нам досить вже,
власної волі!!!
Світ - за нами!
підняти усіх на диби.
Чорні прокрусти
ці кедебісти - не тільки
кляті таксистами сепаратисти.
А всюди тут, кургани шайтанів.
Залісяйцькі чортяки!-
Ти глянь, як криші злітають з хатів.
І воля громади завзялась,
Ідуть у бій з рашистським гетто.
Запліснявиріє все!
Це там, при владі рашистів!
Поскаженіє ще весь світ
над ницю мокшанською..
8 сірників над нами.
У нас легкий,
трьох сотий. Без втрат.
У вас двохсотий??
Лев- трьохсотий. Лев!
Він тяжкий! Стоїмо.
Чотири снайпери:
Квадрати 8, 9, 3, 4!
Мінус один. Середній!
Засів в ангарі!
Ми усі трьохсоті!
Треба евакуація,
Танк на фермі.
НА ВИХІД!
СКИДАЙ ПО СИНЬЦІ!
МИ ПРАЦЮЄМО.
РПГ 7В - не бере танка.
9 хата, 5-ий - на виліт!
Базавлуче, бери і Боцмана.
Чекай нас на Вужі.
Ви несіть козака на ФОРтецю.
Червень, Черве..,
9-а хата, Буг. Нуль на дроті.
Клен 3. Клен 3. - На дроті Клен3.
Я в Примарах.
Ти, - в берлозі? Мінус.
Ти в бунг@ло.? - ПЛЮ$.
У нас 4 олівці.
Нам треба ще сірників,
@ще баклажани!
Оце аншлюс!!!
Куди? Вам. Три маленькі сімки.
Три великих п'ятака!
Від 16-ого до мене -
ще дві малі п'ятірочки!
Жовті коридори війни.
Війни - за наших дітей.
Дійсно, скоріш би,
побачити, дтей.
Від Хоми до Колі,
від Толі до Томи.
Біло-сині іскри від бомби
І від грози війни.
Ти - в світлофорі виходів
і прольотів мимо.
Чорномори - чопти,
бігом по курячі голови.
В опорі Христофор
під вихором волі...
Навала, штурм орків.
Атака зорких зірок.
Маневр з одвірок.
Перепросік вогонь з дірок.
Літак униз. Танк вбік.
Смерч. Град. Ураган.
Блискавки. Стиски.
Грім. Клоак орчі. Огури.
Крива дзига простору!
Дірка у горизонті. Луна_а_а!
* * *
Прірва. Зважитись і навколо проявити
тривоги світлі і благословити їх. Вирва.
Виходи. Полюбити і потім відголубити
рідні реквізити дереворитів. Приходи.
Хор оцих приходів, мов мор з-під Горині.
Ми - мільйони голосів. БОЖІ! Пониклі.
Негожі діти війни. Стир - ніколи роси
Просив молодь, просив більшість.
Чи то ти ніколи собі, тоді просто вимовити.
Прикольно. Повільно. Годі, вимови. Досить.
Біло-чорні кіно. Отоді і творив він свої пісні.
Трепет гранатомета у засідці. Завали моста.
Скрежет макета гаубиці в кюветі. Гашетка моя.
Макет ракети обмотаний турнікетом. ПРОСАК.
Крилаті комети підірвали велет-бескет.
Живий... Злети кашкетів, скелети в омлеті.
Осколки. Де - Огарки.
Опалки сигареток. Цигарки.
Папіроски. Сигари.
Шпиля. Знов Хвиля касет.
Дві Папіроски. Підряд.
Скрип. Гул. Залишок реактиву.
Повно кишок. Без головешок.
Крило на даху. Хату втовкли
у мішку. Іскри і вихлоп. Хана!
Підрив із вогню. Всі зірки. На тобі??
Крик. Виск. Блиск. Писк!
І лише пушок з подушок.
Кількох шальок бльок.
Так-бо, кам'яна бабо-перезграбо,
тут наше перетяниполе вродило.
Звидень-бо, вернись-бо з ночі завтра.
Залпи. Зужити щеми, жо, губити рівновагу
жити без головою і одразу ожити. Постріли.
Гриб вмить визбів у згибі річки,
жаби стрибають у глиб жолиби.
Знову підрив грози на дибі.
Схиблені риби гойдаються
на каламутній синій водиці Шайтанки.
Алямурна щайлав'юга.
Чапля й гуска, курка....
Кашлагач весь у болоті.
За вушима херувима - сухі Яли.
Дереваха й люлька гатять весь день
Вітер, ти будеш звитяжити, тобі це під силу,
аби все пережити. Буря - в силі зносити.
Піднестись. Заявитися у отави і ось втрати,
щоб вразитися завзяттям захисників.
Трохи подихати, словом зласкавити річку.
Напружитись, позбутись в собі посмішки.
Квіти затужили, їх виловив вітер війни.
Нескорима за дверима.
У Максима за плечима.
Лиш вона тепер з грошима.
Невгасима, одержима.
Зате-ж-бо, грубо-перезгубо,
ми тут, твою перенесиводу шукаємо.
Чекай-бо, звабо, золотого хору вітру
уже-бо, добро-передуже, кручо,
ти нам знайди переверниріку
із прадавен віку.
Як тепер не зважитись самому
і навколо не проявитися примарою
в трисвітлій темряві невидимим
повчится виживати.
Говірка у тебе пічка,
і шумна смерічечка.
На могилці нова свічка,
А на призьбі личка.
Полюбити злі смерчі, гради,
потім їх відголубити у грубі,
одразу оживити в сліпих очах кургани,
перейти усі заміновані урочища, балки.
Утішся-бо глибо, здиба-перездибав ликів
Воно-бо, благо-переваго,
ти усім перескаживіку.
Вітре, ти таки будеш зі мною звитяжити,
аби все перепрожити і все відчути на цій війні.
Заявитися у мертві соняхи, щоб вразитися ними.
Трохи подихати цигарки, словом ласкавити біль.
Напружитись думкою, позбавитись посмішки.
Годі, дуби зтужились, їх теж виловив вітер війни.
У Трохима зі сльозима,
наче прийма в зимах.
Гримає на всіх Ярина,
продима очима.
Пошматувало балку ворожими мінами.
Урочище викорчувало напалмом залпів.
Люті люди вирвали все навкруги: села винесли.
І недбалим дісталось з-під землі чорне кредо.
Відпусти-бо, звидо-перезжито,
спогадай-бо і в собі перемовчидуму
Сниво-пересило, усе-бо,
твоє сило, переграйгору оцю донську нору.
Старі ковчеги степу возвелись із прірви
в перелоги війни, чорні прірви й облоги.
Злі вороги, якісь прадикуни, прийшли
і знищили Павлівку, Богоявленку,
Пречистівку, Новоукраїнку, -
з далекої тайги з дифтонгами мокші,
мордви, ниці і бідні, забиті під щі.
Лише старі вори в законі за зелені
шикують шеренгами демагогів.
Тихі подвиги в обороні бригад з облогами сіл.
Військові залоги з роздорогами і острогами.
Трудні тривоги, перестороги небоги-прожоги.
Чужаки прийшли, щоб знищити все навкруги.
ВіН- теж жертва зради, - відлюдник з Калинівки.
Тепер і зрадник, і витівник в розвідці.
У тебе навігатор з регулятором алігатора.
Чужий ти усім , а твоя душа, як безстижа гаубиця.
Атас! Летять по бездорожжі. Криють.
Яра хвиля на струменнях сходиться.
якась - примара в дірках з провалля,
божевілля, тулумбасять фугасами.
Здригання осель від ляпасів струму.
Чортория хитає бліндажі. Тримаю каркас.
Аж гонор потвор без іскор в очах. Аси.
В літаку прикре нутро, вся в іскрах щілина.
Блискуче маестро у наших лазерних пушок.
Марантаси в анфас без глибокої борозди.
Кургани прадавніх кочанків розрили дикі.
І до того хижа натура та ворожа агентура.
Ураган клієнтів тепер з путівником
втік до загарбників, прихильників шулерів.
Повторна потвора під зливу зливає
ворохобників з орківського РСЗВ.!
Атака ракет, повітря-повітря, земля-повітря. земля-земля.
Ач, вітер на противників, шустряк під'їхав із океану.
Прилітає по рубежам примар, - і видно танки.
там, за ворожу вежу, для мереж десять БМП.
А тут і там - прожектор, - освітив бугор. БТРи.
Вже темно. Все тут шквал. Настав туман-шаман.
Гелікоптери підняли, зчинили вітрюган в Україні.
А по ній мокра стежа крові за провідниками САУ.
Степан в нірванах бронегрупи з дронами.
Кочуючий СПГ на курганах дідуганів.
А тут цей злий хуліган-циган для балагана,
щей з майдану, завдарма ударив АГС по РОПах.
Така ласа пожежа в гаражах негідників,
Тачка всюдихідна, - схожа на бомжа таракана.
Вся в сажі кривава калюжа - після дощу напалма.
Який жах, небожа-кажаняря - в ятаганах.
Ураган. Вихор на просторах Алігатора.
Палає Су 25 по слідам загарбників. Хана!
Сам ПКМ, як костур, ач, вектором, як жахнув.
Бутафорні монітори розлетілись в повітрі.
Смарт роботи віїй - лише на мікропроцесорах.
Індикатор серця на акумуляторі смартфона.
Раптом, аврал, - затвор цвінькнув у потвор.
Вогонь! Ведеться заміс відваги і мужності.
У відповідь черга з ДШК по деревах янтарних.
Вітер колисає сопілку з осики. Вивертає.
Помарив піп Іван, - помирає листопад.
Згорає комар. І воскресає вогонь на ниві.
Роздирає розірвані донецькі степи мінами.
Ранковий листопад качають галаси, немов
у лісі кантату, - ярмаркують громи градів.
Зітхають в базавлуці шайтани АСУ.
Вигорають циклоном ойойойкові РСЗВ.
Відчуття нагадують втрату слуху в музеї.
Випростані трембіти на південь гурдуть.
Термосять військо орків, а воно пре і пре.
Чортові орди, МОКШАНСЬКЕ ІГО бздурів.
В атаку йдуть п'яні ОРКИ ночами з ножами,
їх колошматять кулеметами в посадці.
Міни не витримують струсів і детонують.
Арту коригує дрон, дороги під обстрілом.
Вертушки заходять на позиції і косять усе.
Змієлови стрясають удрані дрони. Затисли.
Сутінкова фіалка зустріла неоплакану вись.
Соняшник мертвий обняв буревій, - минув.
Чорноволий розмовляє до брата МАТЮКАМИ.
Циклоп безголовий. Голова серед поля.
Троянда любові - слів не дібрати. Стрясає.
Три батька кльових назбирали трофеїв.
Явір нервовий. Термосять повітря вибухи.
Стесали лісосмуги залпами і напалмами.
Метають міни навісом, аби цілі дістати. Взято.
Озираються дрони, довкола лише пусто, апарати.
Не встигли відчитати і порахувати втрати о/с.
Синь ранкова громи калатає по траншеях.
Після нальотів вайлуваті коструби дерев.
Залпи похитують вітер. Ич, пузатий місяць.
Чаклуне, ще накинь ще одну маленьку. Лови.
Шалений вогонь випалює гаривом дратву.
Лише сліди прольоту відьом в чагарнику.
Блага зринь сонця розтала на приморозках.
Закинув ще другу пташку на дубове листя.
Скинь, монаше, по синьці точку раю. Танк.
Обітована земля у бліндажах, за ними жах.
Давай, - ще три кабачка,- заряджай. Огонь!
Відпрацьована фортеця горить в димах.
Вже від хитань вітру у вухах бринить погоня.
Шалена буря ловить свої жертви мінометами.
Лукава, безумна, нахабна осінь. Яка біснувата.
Зла братва обвішана гранатами. Голодна гра.
Мертва трава. Огонь! Чортяка! Зніс. Ошпарився.
Гармата Д-30 стрясає листя. Хватайся, за заслон!
Булькнула на дамбу крилата ракета. Кишить вода.
Кошлатить місток. Вухата з очатами жаба - вся.
Стає волохатим ліс. Ач, який губасто-носастий стовб
від підриву вириває, шматає, патрає у вирві пташок.
Ене. Ефе. Опо. Охо. Уву. Уту. Ібі. Ірі. Аца. Аса.
Музо-перечудне,
маєш нашу хвилю,
переспівайпісню.
[B] |
