Йшов вчора сніг, а нині вже відлига,
І на льоду калюжі й ручаї.
Ще й вороняччя на "трибуні" з снігу
Промови виголошує свої.
Скидає парк мереживо зимове,
В яких він красувався кілька днів...
Ох, ця відлига позбавляє знову
Нас, наче снігу, тихих, світлих снів.
І щось щемливе в душі закидає
Те, що руйнує ці зимові сни.
Воно, мабуть, у тім, що ми чекаєм
Після зими щасливої весни,
Бо білий сніг, що швидко осідає,
І крижані бурульки, й ручаї —
Такі ознаки і весна ж бо має!
І нині все нагадує її...
Та ще і вітер, як завжди в відлигу,
Між мокрими дротами щось гуде...
От, думаю, зі снігом чи без снігу
До нас за тиждень Новий рік прийде?