Євгенія Більченко

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.06.01/ Татьяне Дубине/ Женя Бильченко
	Насчет веры... вы правы, что это дается безумно трудно, потому что - это как плыть в реке после того, как привык к упругой и само-собой-разумеющейся морской воде. Украинский для меня - река - молоко и мед, вода и кровь, а то и магма - нечто архетипное, родом из забытого детства, проведенного в Западной украине. И хочется и колется. Про Бабу Ягу правы. В Первонччальном варианте было: "Мордою в ліс чекає нас вовчий дім", но надо обыграть Ивасика и вообще усилить момент "демонической женщины" :) в тексте (смех и грех). Я знаю, что это типично "руссистский" неологизм, что-то придумаю, обещаю :)
	2009.05.31/ "По телефону"/ Свiтлана Залiзняк
	Євгеніє, щойно переклала Ваш вірш - нашвидку. Можливо, цікаво? Чомусь виникло таке бажання... * * * ...Спасибі, нормально. Стомилася трохи. Сиджу і дивлюсь у вікно. ...Робота? Відмінно( цікавилась в Бога - Запевнив:"Пильную давно"). ...Здоров"я? Середньо. Укоськую шлунок. В цілому - дрібниці. Живу. Як серце відчайно під шкірою любить- Не видам страшну таїну. ...Як друзі? Спокійно...Зажди, чуєш, знову- Мобільник...Пішли вони геть! (Мене так збентежила щира розмова, Що сміх перервав тет-а-тет). ....Коли ми спіткаємось?..Ліпше в суботу! Бар, кава, словесний екстрим... (Розмову про рани підтримати хочеш Й місцину, де Третій Рим?). ...Бувай! Усього тобі. В мене ж робота. Озвусь ще, тримайся. Па-па! Звільнила ефір. Де ж ти є, суголосся?.. Крізь сльози набридло чекать.
	2009.05.30/ Свіжість стирає вогким окрайцем вітру/ Оксана У.
	Знаете, раньше думала, что не важно, на каком языке... Думала, что важно, как... Только что поняла, насколько это самое "как" зависит от языка. Украинский делает Вас мягче. Хотя нет, не мягче... Мне всегда казалось, что хорошие стихи делятся на "округлые" и "угловатые". Хороши оба, но "угловатые" острее. Они иногда так задевают, что даже царапают. Русскоязычная Вы резче, в хорошем смысле. Украиноязычная - мягче, и тоже в хорошем смысле. Вся моя тирада сводится к тому, что мне очень понравилось, хотя есть в этом стихотворении что-то непривычное.
	2009.05.30/ Вино – и вина… Невиновность морского дна./ Оксана У.
	"Старуха с бельмом на зеленом глазу – весна!" Остро. Очень и очень остро!
	2009.05.30/ Так стремно: шаг в явь – в ногу:/ Оксана У.
	Я знала, что в субботу порадуете чем-то новым. Это уже своего рода традиция ))) Кажется, буду ещё несколько недель в голове носить вот это: "Почета – свои счеты. Так стремно: ходьба в ногу… Шаги твоего черта – И в руку твой Сон – Бога… "
	2009.05.30/ щодо "натільного вірша"/ Тетяна Дубина
	приймайте на мейл "відмінно"...
	2009.05.30/ Вино – и вина… Невиновность морского дна./ Тетяна Дубина
	сильні у Вас вірші! правда, особисто я краще сприймаю, навіть не так - краще ВІДЧУВАЮ вірш українською... а щодо цього, то особливо сподобався рядок "На солнце слетать, – чтоб продать там свою же тень" - краса...
	2009.05.30/ thanks!/ Оксана Узлова
	Это Вы об эпирафе?:) Вам спасибо огромное!!! Просто меня эти Ваши строки так задели, что пару недель в голове вертелись. Вот и вышло то, что вышло... Ещё раз спасибо!Ой-ой-ой-ой! Я, честно говоря, смущена до безумия. И не ожидала такой реакции. Вообще боялась относительно того, можно ли было использовать в качестве эпиграфа... Нет, что-то у меня не выходит нормально формулировать мысли)))
	2009.05.30/ Свіжість стирає вогким окрайцем вітру/ Тетяна Дубина
	гарно, якась незрозуміла пристрасть пульсує в тому вірші..."весна, розбурхана, як блювота" - дуже оригінальне і сміливе порівняння :) зазначте тільки, що вірш написано українською, бо біля нього - значок "рос". і переробіть якось словосполучення "Баба-Йожкін дім"... а загалом - вірте!!! і все у Вас вийде ;)
	2009.05.30/ Правда?/ Татьяне
	Никогда не верила в себбя как в украиноязычного....