укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42220, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.09.02
Роздрукувати твір

Ігор Жук

Разговор

— Мой Ангел, скажи мне, о чем ты грустишь,
                                     глядя со своей высоты?
— Мой сын, я печален сегодня о тех,
                                    кто так же бездомен, как ты.

— Но я не бездомен! Есть крыша, и хлеб,
                                   и свет — это чем не жильё?
— Да, сын мой, не хлебом единым ты жив,
                                     но мается сердце твоё.

— Не надо о сердце... Пусть нет ни угла,
                                     ни корочки черствой ему, —
Но светит свеча, но хватает тепла —
                                    а стены душе ни к чему!..

— Ну, полно храбриться, мальчишка седой;
                               уж мне ли не ведать цены
Речам этим гордым о том, что любви
                                   ни крыша, ни хлеб не нужны.

— Но чем ты мне можешь помочь? Я люблю, —
                                     а перед любовью — стена.
Да, верно, я что-то вот-вот загублю —
                                и дальше, весь век, — тишина...
Но что же мне делать, скажи, господин;
                                      из глины не высечь огня!..
Да, верно, мне больно... Но я — не один;
                                       а ты всё глядишь на меня!..

Бессмертный вздохнул, и, вставая, задел
                                         звезду — и упала звезда,
А смертный успел, как всегда, загадать —
                                      и всё об одном, как всегда...
Зажглись небеса, как свеча на крови,
                                      и вспыхнули искры травы,
И в мире не стало ни меньше любви,
                                   ни меньше печали — увы...

1997
© Ігор Жук
© музика: Ігор Жук
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні