Парія (ІІІ)

Вже доброму тепер кінець,
і проказали ефіопи,
що до лиця мені вінець
натомленої Пенелопи.

Душа чекала все, чекала,
та попіл пам’яті єлею
В каміні міфів поховала,
як всіх забутих Одиссеїв.

І лише ті герби брудні,
що згадувались у пророка,
нарешті втямлять, що мені
шлях – лиш до равликів барокко.
     
                                  1915