я знов пишу тобі ну сорі
наринув спогад нетривалий
як я стояв по плечі в морі
а ти десь поряд пропливала

робила кола мов акула
торкалась наче восьминіжка
момент солоний і дошкульний
олдскульний вишукано-ніжний

а я стояв стояло сонце
і час стояв усе стояло
лиш риби донні охоронці
крізь майї темне покривало

мені пощипували литки
і думка майоріла кволо
цей червне-травне-серпне-липень
вже не повториться ніколи

о мить найвищого гатунку
о гарний привід для молитви
о ця дурна пророча думка
о як я хочу помилитись