я знов пишу тобі ну сорі наринув спогад нетривалий як я стояв по плечі в морі а ти десь поряд пропливала робила кола мов акула торкалась наче восьминіжка момент солоний і дошкульний олдскульний вишукано-ніжний а я стояв стояло сонце і час стояв усе стояло лиш риби донні охоронці крізь майї темне покривало мені пощипували литки і думка майоріла кволо цей червне-травне-серпне-липень вже не повториться ніколи о мить найвищого гатунку о гарний привід для молитви о ця дурна пророча думка о як я хочу помилитись |