Вoлoдимир Роберта*** Авторський переклад з російської * * * Замріяні ранком зеленим і росним, Сміються берези над сірістю дня. Стоять поруч з ними серьознії сосни, Додолу схиляють розкішне вбрання. Красиві ті сосни, багаті; тверезий, Задумливий погляд з-під грузних їх брів. А поряд яскраво сміються берези, Неначе від роду їм декілька днів. А сосни змастили тіла свої смолами – Молодше здаватися б їм залюбки. Сміються берези безсовісно голії, Прощаючи крайні зимові деньки. Сміються берези. Вдивишся – по колу Тяжкий, безнадійний їх погляд блука. Їх ноги не можуть покинути дола, А руки воліють до неба, к зіркам. --------------------------------------------- * * * Мечтая об утрах зелёных и росных, Смеются берёзы над серостью дня. Стоят рядом с ними серьёзные сосны, Тяжёлые ветви к земле наклоня. Богатые сосны; красивые позы; Задумчивый взгляд из-под колких бровей. А рядом так ярко смеются берёзы, Как будто им о́т роду несколько дней. А сосны тела свои смазали смолами – Хотят показаться моложе они. Смеются берёзы бессовестно голые, Прощая последние зимние дни. Смеются берёзы. Вглядишься – тоскою, Такой безысходной, наполнен их взгляд – Их ноги не могут расстаться с землёю, А руки безумные в небо хотят. |
2024 © Вoлoдимир Роберта |